Чи потрібні Україні підземні паркінги?

Більшість експертів упевнена: так. Проте інші сумніваються, що автовласники готові до таких нововведень .

Першого червня набули чинності державні будівельні норми (ДБН) «Громадські будинки і споруди. Основні положення», які регламентують отримання дозволів, проектування та зведення багаторівневих підземних автомобільних стоянок. Ідеться про те, що вбудовані, прибудовані або вбудовано-прибудовані підземні стоянки автомобілів можна проектувати до п’яти поверхів, а автоматизовані підземні — до дев’яти.

Таких змін і чиновники, й українські автомобілісти і весь бізнесзагал чекали вже давно. Адже вони дають змогу збільшити кількість паркомісць, які розташовані напроти різних торговельних центрів, великих закладів культури тощо. Від цього має підвищитися комфорт користувачів індивідуального автомобільного транспорту.

Чи ці норми сучасні й чи готові до них Україна й українці? Чи враховано під час укладання ДБН великий світовий досвід?

Жити за європейськими стандартами

Корегування таких норм повністю відповідає світовим стандартам і вимогам українського містобудування й нормативно-правовим актам. Саме так вважає експерт будівельного ринку Володимир Коломейко.

«За умови закупівлі відповідної землерийної техніки паркінги дадуть змогу в наступні 8—10 років поліпшити містобудівну діяльність у переповненому машинами центрі Києва. Потім черга дійде до кінцевих та інших станцій метро. А за кілька років такі паркінги з’являться і на житлових масивах», — вважає він.

На його думку, хоч існують чіткі ДБН, основні рішення щодо проектування та зведення таких паркінгів повинні приймати компанії-забудовники.

А чи сформувався попит у наших містах власників індивідуальних автомобілів на вбудовані та підземні паркінги? І чи великий він?

Ставлячи це питання різним експертам, кореспондент «Урядового кур’єра» не сумнівався, що всі як один скажуть: попит є, і він просто шалений. Ще б пак, щодня бачимо великі затори на вулицях столиці та в передмістях у різну пору доби й навіть у вихідні. Тому й начебто відповідь мала бути однозначною й одностайною. Проте відповіді виявилися  різними.

Приміром, директор Конфедерації будівельників України Віталій Грусевич вважає, що проблема, пов’язана з паркуванням автомобілів в українських містах і насамперед у Києві, велика. І саме багатоповерхові вбудовані та підземні, а також  і  наземні паркінги можуть її розв’язати й істотно поліпшити  ситуацію із заторами в  містах. Проте він упевнений, що нині є лише декларативне бажання місцевої влади до вирішення цих питань. За його словами, столична влада цього року збільшила податок на нерухомість для наземних багатоповерхових паркінгів у 223 рази. Зрозуміло, що від цього бажання споруджувати їх у потенційного господаря не буде. Віталій Грусевич упевнений, що місцева влада в різних містах замало робить для заборони в’їзду в центри міст, заборони паркування вздовж доріг, нарахування відчутних штрафів за неправильне та заборонене паркування в різних місцях тощо.

Попит є, попиту немає…

Сама ж київська влада вважає, що робить задля цього чимало. Як відповів на офіційний запит «Урядового кур’єра» заступник директора департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін, рішенням столичної міської ради  від 27 вересня 2018 року було затверджено оновлену Концепцію розвитку паркувального простору міста Києва, згідно з якою передбачено поступове та поетапне (протягом п’яти років) збільшення паркомісць до 125 тисяч (майже 20 тисяч на рік).

«Відповідно до концепції, планують упровадити перехоплюючі паркувальні майданчики на основних магістралях і околицях міста з розвиненою інфраструктурою транспортних розв’язок громадського транспорту із застосуванням у них індивідуальних зональних тарифів на паркування — нижчих, ніж у центральній частині міста. Мають намір облаштувати такі майданчики платіжними терміналами, відеонаглядом, автоматичними в’їзними та виїзними терміналами», — зазначає пан Рахматуллін.

Президент Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко не погоджується з оптимістичним настроєм київської влади і зазначає, що найближчими роками таких підземних і вбудованих парковок ані Києву, ані іншим містам-мільйонникам зовсім не потрібно. Свою точку зору  він  аргументує тим, що в нашій країні громадяни просто не готові до паркувальної культури, і такої кількості паркомісць, як описують у столичній міській держадміністрації, не потрібно.

«У нас існує інша проблема: дуже мало автомобілістів виявляють бажання паркуватися навіть на  наземних стоянках. Це можна проілюструвати на прикладі автостоянок, розташованих фактично біля кожного мега- та супермаркету в наших містах. Такі стоянки платні. Люди не хочуть віддавати за паркування на них 10—20 гривень, і тому ставлять автомобілі поза зоною стоянок, де вони можуть перебувати безплатно», — вважає він.

Тому, за словами експерта, дві третини паркомісць на  стоянках, розміщених біля супермаркетів, вільні. А щоб вони існували й давали прибутки, їхні господарі здають місця в оренду тим автомобілістам, які живуть поряд і не мають гаражів.

Олексій Дорошенко впевнений: якщо нині немає попиту на наземні стоянки, то тим більше не буде його на вбудовані чи підземні.

З ним повністю погоджується головний архітектор Львова Юліан Чаплинський, який заявив «Урядовому кур’єру», що наше суспільство ще не готове до культури паркування: «Люди повинні знати, що ставити автомобілі треба лише на парковках, а не примощувати їх уздовж доріг чи на тротуарах, заважаючи пішоходам та іншому транспорту.

Такого немає ніде в Європі, і всі платять за стоянку. Що треба зробити? Ухвалити законопроект про паркування, де чітко прописати, хто за що і як відповідає. Також запровадити чималі штрафи за неправильне паркування. Тільки так можемо привчити громадян до порядку, і паркувальна справа розвиватиметься», — переконаний експерт.

Нам допоможуть штрафи

Хоч із такими висновками більшість аналітиків не погоджується. Володимир Коломейко вважає, що з появою нових будівельних норм в цій царині будівельні компанії значно пожвавлять зведення багаторівневих підземних та вбудованих паркінгів,  а потреба в цьому була, є і буде. Однак він непрямо погоджується з іншим: «Треба ввести істотні штрафи за паркування у дворах і на тротуарах.

До того ж, на жаль, далеко не всі готові вкладати величезні кошти у будівництво сучасних багатоповерхових паркінгів, коли є змога безплатно паркуватися в будь-якому місці. А без інвестицій багато не збудуєш», — зазначає експерт будівельного ринку.

Звісно, не погодитися з ним не можна, бо спорудження таких стоянок потребує значних коштів і замовників. Як стверджують у Конфедерації будівельників України, їх поки що бракує. Там кажуть: були б гроші, а техніка, підрядники завжди знайдуться.

Тут слід додати: крім ціни, дуже важливий чинник — окупність. А вона, як правило, для таких споруд доволі тривала.

Джерело Урядовий кур’єр

Не пропустіть