Обіцянки МВС впровадити автоматичну відео- та фотофіксацію порушень правил дорожнього руху (ПДР) нарешті стають реальністю. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вже повідомив про швидкий початок 45-денного перехідного періоду, після якого водіям-порушникам почнуть надходити листи зі штрафом, які в народі іронічно називають “листи щастя”.
Перші 20 відеокамер з’являться в Києві, ще 30 – в області. У той же час низка юристів як і раніше стверджують, що автоматичне накладення штрафів незаконне і може бути успішно оскаржене в суді.
Що готує МВС
Необхідність введення системи автоматичної фіксації (САФ) порушень ПДР в міністерстві обґрунтовують позитивним зарубіжним досвідом. Наприклад, в Польщі після масового впровадження САФ порушень на дорогах стало менше на 30%. У нас акцент зроблено на фіксацію перевищення швидкості як головного чинника ДТП. За статистикою патрульної поліції, саме висока швидкість є причиною кожного третього ДТП, причому наслідки дуже важкі – загиблі, поранені.
“В середньому по Україні щодоби в ДТП гине 9 осіб, 90 людей травмуються. Найбільш ефективним і безальтернативним механізмом контролю за швидкісним режимом на дорогах буде впровадження системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху”, – повідомили нам в пресслужбі МВС.
Як це працює
За роз’ясненням МВС, на аварійно небезпечних ділянках доріг і в місцях концентрації ДТП на вулицях міст встановлять стаціонарні комплекси автоматичної фіксації, що дозволяють цілодобово в автоматичному режимі проводити їх фотозйомку або відеозапис і виявляти водіїв, які перевищили швидкість.
Уже визначено підрозділи Національної поліції і проведено підготовку поліцейських, які будуть обробляти інформацію, що надходить до них з відеокамер, і виписувати постанови про штраф. За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год (+3 км/год на похибку приладу) – штраф 255 грн, за перевищення більш ніж на 50 км/год (+3 км/год на похибку приладу) – штраф 510 грн.
За яку швидкість не оштрафують
Згідно з ПДР, в населених пунктах зараз не можна їздити швидше 50 км/год, поза населеними пунктами – швидше 90 км/год. Якщо на дорозі є розділова смуга, можна їхати не більше ніж 110 км/год, на автомагістралях – не більше 130 км/год. Але насправді все трохи складніше.
Як роз’яснили в МВС, порушенням швидкісного режиму в містах буде вважатися їзда зі швидкістю понад 73 км/год. 50+20+3 км/год=73 км/год, де 3 км/год – це спеціально закладена похибка в роботі приладу). А 20 км/год – це так звані водіями “бонусні” кілометри, після перевищення яких згідно зі ст. 122 ч. 1 Адмінкодексу може бути накладено штраф.
Відповідно, для автодоріг це 113 км/год, за наявності на них розділової смуги – 133 км/год, на автомагістралях, яких в Україні аж одна – від Києва до Борисполя (36 км) – 153 км/год. Також в Києві є дороги, де з 1 квітня до 1 листопада дозволена швидкість руху не 50, а 80 км/год. Тобто швидкість руху, за яку не штрафують, там становить 103 км/год. Це, наприклад, проспект Бажана, Столичне та Набережне шосе.
Кому надішлють лист
Очевидно, що апріорі поліція може відправити постанову про накладення штрафу тільки тому, хто зареєстрований в сервіс-центрах МВС як власник транспортного засобу. Це або фізособа, або керівник юридичної особи, на яку зареєстрований транспорт.
Щоб штраф отримав той, хто насправді був за кермом, власнику автомобіля треба внести дані про цього водія до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Для юросіб це зазвичай проблеми не становить, оскільки у всіх фірмах за кожним автомобілем закріплений конкретний водій.
А ось для фізосіб складніше. Особливо, якщо в сім’ї один автомобіль і на ньому по черзі їздять і батьки, і діти. Саме в цьому, навіть якщо в реєстр занесені всі домочадці, юристи бачать головну заковику: незрозуміло, кому виписувати штраф. Радше за все, “лист щастя” надішлють власнику автомобіля.
І про так звані “евробляхи”, тобто автомобілі на єврономерах. Зазвичай їх ввозять підставні особи від імені приватних фірм, нерідко фіктивних. А їздять на них українці, які значаться “співробітниками” фірми. У цьому випадку штраф випишуть на фірму. Але чи дійде він туди – велике питання.
Нагадаємо: в Україні автомобілі на єврономерах вже третій місяць як поза законом, але поліція такі машини не вилучає, а їх водіїв не штрафує. Формальна причина – досі не налагоджений доступ поліцейських інспекторів до баз прикордонної служби.
І про “пряники”
У разі сплати штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постанови можна внести лише 50% від загальної суми, тобто 122,5 грн, і постанова буде вважатися виконаною. Загальний термін оплати штрафу – 30 днів з моменту вступу в законну силу постанови.
Самі штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, будуть направлятися виключно на дві мети: поліпшення дорожньої інфраструктури та безпеку дорожнього руху. По-простому це означає: на підтримку роботи і встановлення нових САФ, встановлення нових знаків, світлофорів, нанесення дорожньої розмітки тощо і підтримку всього цього в робочому стані.
Експерти: автофіксація – порушення прав водія
Фахівці з питань організації дорожнього руху підтримують введення автофіксації, але сумніваються, що влада змогла врахувати всі юридичні нюанси.
За словами експерта з питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху Володимира Караваєва, крім сертифікації самих систем, потрібен сертифікат про те, що інформація в них захищена від несанкціонованого доступу. Також Караваєв звернув увагу, що наш закон покладає відповідальність на власника транспортного засобу незалежно від того, хто був за кермом у момент порушення.
“У Польщі власник автомобіля-порушника, якщо він не був за кермом, зобов’язаний повідомити про це, вказавши, хто, як не він, керував транспортом, – зазначив Володимир Караваєв. – Якщо власник цього не зробив, його штрафують, але не за порушення правил дорожнього руху, а за “недонесення”. У нашому законодавство такі норми відсутні. Тому, коли автофіксація порушень почне працювати, очікую лавину позовів від порушників, і ці позови будуть задоволені судами”.
У цьому впевнений і адвокат Вадим Володарський, який спеціалізується на захисті прав водіїв. Володарський послався на два діючих рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року і від 26 травня 2015 року.
“У 2010 році КСУ вирішив, що для притягнення до відповідальності, в тому числі адміністративної, вчинення конкретного протиправного діяння необхідно прив’язати до конкретної особи, – нагадав Володарський. – У 2015 році КСУ вказав, що складання постанови про штраф безпосередньо на дорозі, коли водій не має часу для звернення за правовою допомогою – це порушення його прав. При автофіксації немає ні протоколів, ні інших документів, де водій може висловити свою думку про те, що він, припустимо, не згоден з порушенням”.
Обговорити цю тему в Facebook