Українцям розповіли, як поставити на облік вживаний автомобіль у Європі

У нинішній ситуації в Україні розмитнити євробляху за пільговими тарифами вже неможливо. Враховуючи цей факт, багато українських водіїв почали звинувачувати державу в тому, що вона перешкоджає тому, щоб українці користувалися якісними та дешевими авто, але чи так це насправді.

У більшості популярних для пригону автомобілів країн ЄС мати старий автомобіль — це справжня розкіш, а якщо йдеться про авто пригнане з-за кордону, то з такою машиною на власника чекає не лише багато витрат, а й багато клопоту.

Сьогодні йтиметься про те, як поставити автомобіль на облік у Німеччині, Польщі, Латвії, Литві та Чехії. Почнемо нашу розповідь з Німеччини.

Для постановки авто на облік у Німеччині потрібно:

– провести діагностику двигуна на токсичність вихлопних газів (Abgasuntersuchung);

– пройти обов’язковий техогляд (Hauptunters suchung);

– сплатити всі податки (їх сума в рази перевищує розмір податків в Україні);

– скористатися електронною чергою, щоб зареєструвати авто.

Далі ми поговоримо про Польщу, де все закономірно. Знайти хорошу машину тут важче ніж у Німеччині, а ось процедура постановки на облік навпаки трохи легша:

– пройти техогляд автомобілем;

– сплатити всі податки;

– оформити із продавцем договір “купівлі-продажу”;

– приїхати до сервісного центру для завершення оформлення.

Щоб зареєструвати автомобіль у Литві, покупцю потрібно:

– пройти обов’язковий технічний контроль;
заплатити всі податки та збори;

– оформити ДКП (договір купівлі-продажу);

– приїхати до сервісного центрую

Майже аналогічна процедура реєстрації автомобіля буде і в Латвії, де потрібно:

– пройти обов’язковий технічний контроль;

– сплатити всі податки та збори;

– стати в електронну чергу для завершення процедури реєстрації;

– особисто відвідати сервісний центр.

Останньою країною, яку ми розглянемо у цій статті, стане Чехія. Щоб зареєструвати авто тут, необхідно:

– заповнити заяву про внесення автомобіля до Реєстру транспортних засобів;

– отримати техпаспорт від продавця автомобіля;

– оформити рахунок-фактуру та договір купівлі-продажу для завершення угоди;

– оформити обов’язкову страховку відповідальності власника (без неї переоформлення неможливе);

– сплатити адміністративне мито.