Глобальний дефіцит дизеля: чого очікувати найближчим часом

Ковідні обмеження вже принесли чимало шкоди найбільшим економікам світу, але зараз політика добиває промисловість. У багатьох регіонах світу спостерігається дефіцит дизельного пального.

Протягом наступних кількох місяців майже кожен регіон на планеті зіткнеться з небезпекою дефіциту дизельного пального, вважає старший віце-президент з енергетики британського філіалу RJ O’Brien Limited у Лондоні Олег Гірко.

Вплив може бути величезним: від ціни на індичку на День подяки до рахунків споживачів за опалення будинків цієї зими. Зі слів Марка Фінлі, наукового співробітника з питань енергетики Інституту державної політики Бейкера Університету Райса, лише в США зростання вартості дизельного пального завдасть економіці удару на $100 млрд. «У нашій економіці у всьому, де щось рухається, є дизель, — каже Фінлі. — Переміщення товарів — це одне. Люди, які потенційно можуть замерзнути до смерті, — це інше».

У США запаси дизельного пального і мазуту досягли найнижчого рівня для цієї пори року за даними за чотири десятиліття. Північно-західна Європа також стикається з низьким забезпеченням — прогнозується, що запаси досягнуть мінімуму цього місяця, а потім упадуть ще більше до березня, незабаром після того, як почнуть діяти санкції, які відріжуть регіон від російських морських постачань. «Це, безумовно, найбільша дизельна криза, яку я колись бачив», — сказав Даріо Скаффарді, колишній генеральний директор італійської нафтопереробної компанії Saras SpA, який пропрацював у галузі майже 40 років.

Дизель на спотовому ринку гавані Нью-Йорка, який є ключовим показником, цього року зріс приблизно на 50%. На початку листопада ціна досягла $4,90/галон, що приблизно вдвічі вище за рівень річної давності.

Очікуваний дефіцит частково є результатом створеної паніки навколо пандемії, після того як карантини знищили попит і змусили нафтопереробників закрити деякі зі своїх найменш прибуткових заводів. Але загрозливий відхід від викопного палива також послабив інвестиції в цей сектор. З 2020 року нафтопереробні потужності США скоротилися більш ніж на 1 мільйон барелів на день. Тим часом у Європі збої в судноплавстві й страйки робітників проти продовження карантинних заходів також вплинули на виробництво нафтопродуктів.

Ситуація може стати набагато драматичнішою через те, що Євросоюз наближається до відходу від російського постачання. Європа покладається на дизельне пальне більше, ніж на будь-яке інше у світі. Згідно з даними Vortexa Ltd, приблизно 500 млн барелів на рік доставляється кораблями, причому приблизно половину з них зазвичай завантажують у російських портах. США також припинили імпорт з Росії, яка минулої зими була великим постачальником на Східне узбережжя.

З початку лютого санкції ЄС заборонять російські морські постачання. Ці російські барелі потрібно якимось чином замінити, якщо економіка регіону хоче продовжувати працювати, як зараз. Як і чи станеться це, поки невідомо. Зимові холоди також посилять проблеми в Європі. Згідно з даними консалтингової компанії Wood Mackenzie Ltd, запаси на північному заході впадуть до 211,9 млн барелів у березні, через місяць після набрання чинності санкціями ЄС. Це буде найнижчий рівень за даними з 2011 року.

Глобальна нестача палива зробила експортерам, таким як Китай та Індія, вигіднішими відправлення вантажів у країни Європи, які можуть платити великі премії. Очікується, що загальний експорт палива з Китаю зросте на 500 тис. барелів на день до майже 1,2 млн барелів до кінця року, за даними промислового консультанта FGE. Залишається побачити, чи буде цього достатньо, щоб закрити глобальний дефіцит продукції.