Як їздити українськими автошляхами, поки в населених пунктах нема світла

А ви теж думали, що автомобільних фар достатньо для того, щоб машина могла безпечно рухатися темними дорогами? Відключення світла показали, наскільки нинішні водії залежні від шляхової інфраструктури.

Про те, наскільки важко їздити у місті, коли не працюють вуличні ліхтарі та світлофори, розповідати вже не треба – всі водії вже випробовували це на собі. Але за місто в умовах масових відключень світла вибиралися ще не всі. Журналіст Авто24 перетнув пів-України з заходу на схід, і готовий поділитися своїм досвідом.

Блокпости

Разом зі зменшенням воєнної загрози у багатьох регіонах контрольний режим став м’якішим, але споруди блок-постів залишилися. І якщо раніше вони були в той чи інший спосіб освітлені, то тепер стоять здебільшого темні.

При цьому часто бетонні блоки, протитанкові їжаки, барикади з шин та кулеметні гнізда стоять впритул до проїзної частини, а то й частково випирають на неї. Не туліться щільно до правого краю асфальту, особливо коли ви наближаєтесь до населеного пункту, а назустріч йдуть машини з яскравими фарами.

Дорожні знаки

На багатьох територіях демонтовані знаки, що позначають початок і кінець населеного пункту. Але від цього не стало менше небезпек, які несуть водієві місцеве населення та інші особливості руху у містах і селах. Значить, у кожному непозначеному населеному пункті треба вести машину так, неначе він має на в’їзді білий знак 5.45 (тобто швидкість 50 км на годину).

Нагадаємо також, що на шляхах практично відсутні вказівники напрямку до міст та сіл. А значить, на незнайомій дорозі не завадить GPS-навігатор. Причому саме окремий оф-лайн навігатор, а не прив’язаний до примхливого інтернету картографічний сервіс у смартфоні.

Переходи

Тут особлива небезпека у тому, що частина пішохідних переходів на важливих трасах освітлюється (ті, що працюють від сонячних панелей с акумуляторами), а частина ні, причому перші та другі можуть чергуватися. Тобто водієві треба сприймати освітлений перехід як випадковість, і поблизу населених пунктів завжди бути готовими до появи людей на дорозі.

Світлофори

Багато в яких містах та селах автотраси національного значення “втручаються” у схему руху місцевого транспорту, і транзитним водіям доводиться керуватися сигналами місцевих світлофорів. Зараз же близько половини їх не працює. А значить, подорожньому драйверу треба ще на під’їзді до перехрестя розібратися зі схемою організації руху на ньому та визначити головну та другорядну дороги.

Якість покриття

Попри війну, шляховики намагаються підтримувати стан асфальту у задовільному стані – і це помітно у різних регіонах. Але все одно, шляхи зараз не назвеш ідеальними: трапляються тріщини, високі хвилі та відверті ями. Крім того, у кількох областях є місця, де так і не завершили розпочатий до війни капітальний ремонт автортраси.

Важка техніка

Звичайно, кількість легкових автомобілів на заміських трасах дещо зменшилася. Але цього не можна сказати про вантажні перевезення. Часто на заміських автотрасах трапляється некваплива стара техніка, а то й цілі колони ваговозів. Обганяти їх важко і небезпечно, тож при виборі місця для обгону беріть до уваги характер місцевості – обгін може затягнутися. А крім того, слід утримуватися від фотографування військових машин, якими б вражаючими вони не були.

Міни на узбіччі

В деяких регіонах – і не лише східних, південних та північних – певні ділянки території можуть бути заміновані. Це стосується і узбіч, причому знаки ”Міни”, виставлені саперами, зазвичай не мають світловідбиваючої фарби. Тож зараз краще не з’їжджати з основної дороги без особливої потреби, особливо у незнайомій місцевості.