«Євробляхи» – наслідок поганих законів, а не поганого народу

Знову загострилася дискусія навколо євроблях. І знову доводиться повторювати очевидні речі. Машини на єврономерах – це наслідок, а не причина. Симптом, боротися з яким безглуздо до тих пір, поки не діагностуєте хворобу, яка його викликала.

Ви можете скільки завгодно лаяти людей за те, що вони масово саботують українське законодавство. Але коли відбувається такий масовий саботаж, це свідчить тільки про те, що в країні діють незручні закони і несправедливі правила.

Машини на єврономерах – це наслідок, а не причина

Класики економіки одностайно стверджують – не буває поганих народів, бувають погані закони. У тих країнах, де закони погані, населення починає масово від них ухилятися і вигадувати всілякі обхідні шляхи. Це очевидна істина. Так живуть десятки країн третього світу. Чим більше ідіотських заборон і обмежень – тим більше буде корупції, тіньового сектору, всіляких ухилень, порушень. Хто цікавиться питанням – почитайте книгу Ернандо де Сото “Загадка капіталу”. Там якраз детально про це написано.

Не буває поганих народів, бувають погані закони

Євробляхи на наших дорогах – наслідок необґрунтовано завищених мит на імпорт автомобілів. Люди бунтують проти цих мит і вимагають їх зниження. Вони не можуть зрозуміти, чому одна і та ж машина в Литві й Україні відрізняється в ціні в три рази. Вартість розмитнення в Україні дійсно нічим не виправдана. Як тільки її розмір буде знижений до розумних меж – євробляхи просто зникнуть самі по собі, тому що втратять будь-який сенс. Важливо тільки, щоб це не було подачкою тільки тим, хто сьогодні протестує. Знижувати мита потрібно для всіх.

У мене в стрічці багато лають мітингувальників власників євромашин, називають їх “бидлом”, “халявщиками”, “жлобами”. Це потішно, тому що виникає очевидний логічний казус. Один і той же українець на заробітках в Польщі може абсолютно законно купити авто за 2 тисяч євро і їздити на ньому по Варшаві. Якщо він приїде на цьому авто до рідного Луцька – відразу стане “халявщиком”, “бидлом” і порушником. Очевидно, що тут щось не так.

Перетинаючи кордон, українець з “ледаря”, “бидла”, “халявщика”, “патерналіста” раптом перетворюється на повноцінного жителя Євросоюзу

Що ж дивуватися, що українці так масово їдуть до Польщі? Якщо вдуматися – це ж практично чарівна країна! Перетинаючи кордон, українець з “ледаря”, “бидла”, “халявщика”, “патерналіста” раптом перетворюється на повноцінного жителя Євросоюзу, здатного заробляти цілком європейську зарплату, жити за європейськими законами і мати доступ до всіх благ європейської цивілізації. Містика якась! Виявляється, ми не якісь морлоки, понівечені совком, а нормальні, повноцінні люди, які цілком здатні жити і працювати в ЄС. Там українці дотримуються законів, а у себе на батьківщині ні. Як ви думаєте, чому? Як так виходить, що Тарас з Рівного в Польщі працює за білу зарплату, а вдома копає бурштин і платить ментам хабара? Це з Тарасом щось не так, або з законами в Рівному?

За різними підрахунками в Україні до половини економіки знаходиться в тіні. Це кошмарний показник. І євробляхи – тільки один симптом із сотні. Щоб змінити цю ситуацію, міняти потрібно правила, а не народ. Зручних правил приємно і зручно дотримуватися.

Джерело: блон Дениса Казанського, Gazeta.ua