Повітряний фільтр в місті довго не живе: як часто його треба міняти

Міська їзда – це постійні затори, світлофори, ривки на старті й гальмування. Для двигуна це одне з найтяжчих навантажень, особливо коли мова про фільтрацію повітря. В таких умовах повітряний фільтр «захлинається» пилом, сажею, гаром від інших машин уже після 10–15 тисяч км. А це – половина терміну, який заявляють виробники, пише Interia.

Видання звертає увагу, що після року в місті фільтр часто схожий на ганчірку з багна. Найгірше – коли спека. Вихлопи прилипають до фільтра, і він майже не пропускає повітря. За словами експертів, двигун із таким фільтром починає «душитись» – втрачає тягу, споживає більше пального, а в деяких випадках навіть переходить у аварійний режим.

Ще одна прикмета – свист при наборі швидкості. Це звук, із яким мотор затягує повітря через забиту перегородку. Утім, проблема не лише в динаміці. Через бруд у камеру згоряння можуть потрапити частинки піску або крихти зносу гальм. Для турбодвигунів це особливо болісно – лопатки турбіни обертаються з частотою до 200 000 об/хв. Навіть дрібинка може призвести до руйнування, а це вже ремонт мінімум на кілька тисяч гривень.

Частина автовиробників рекомендує міняти фільтр раз на 30–60 тисяч км. Але ці цифри – для лабораторних умов. У місті сервісники радять орієнтуватися на 10–15 тисяч км. А при постійній їзді в центрі – оновлювати фільтр двічі на рік, навесні та восени.

Ціна нового фільтра – від кількасот гривень до кількох тисяч, залежно від типу й бренду. Робота майстра – ще гривень 300-500. Хоча більшість водіїв міняють самі. У 9 з 10 машин фільтр легко знімається – потрібен лише пилосос і 10 хвилин часу. Головне – правильно вставити, дотримавшись напрямку стрілки.

До речі, в цей же момент варто перевірити й салонний фільтр. Якщо з дефлекторів тхне або постійно пітніють вікна – він теж уже «на дні».