Всесезонні шини: назвали п’ять хитрощів, які врятують їх від передчасного зносу

Цілорічні шини здаються зручним рішенням: не треба двічі на рік стояти в чергах на шиномонтаж і платити за зберігання. Але економія з’являється лише тоді, коли водій розуміє, як із ними поводитися, пише AutoSwiat.

Більшість власників авто забувають, що навіть «всесезонка» має свої межі. Якщо не стежити за тиском або не міняти колеса місцями, вона зношується вдвічі швидше.

Німецький клуб ADAC перевірив 16 моделей цілорічних шин. Різниця у зносостійкості вражає: Goodyear Vector 4Seasons Gen-3 витримала майже 68 тис. км, тоді як Superia Ecoblue2 4S — лише 34,6 тис. км. Вартість при цьому різниться не вдвічі. Тобто дешева покупка не завжди означає вигоду.

Один із головних ворогів шини — низький тиск. Якщо він менший на 20% від норми, ресурс скорочується удвічі. Проблема в тому, що системи контролю тиску TPMS реагують лише тоді, коли ситуація вже критична. Тож перевіряти тиск треба самому, особливо восени, коли холод стискає повітря в колесах.

Ще одна порада — не витрачати гроші на зайве балансування. Якщо авто не б’є кермом, не трясе й не було ударів об бордюр, вистачить перевірки раз на рік. Кожне балансування коштує чималих грошей, що за три роки перетворюється на солідні витрати.

Щоб знос був рівномірним, колеса треба міняти місцями. Передні стираються швидше, тому раз на 10–15 тисяч км варто переставляти їх назад. Це можна зробити самостійно або в будь-якому сервісі.

І, нарешті, стиль їзди. Різкі старти й гальмування, перевантажене авто, недбалі повороти — усе це зменшує життя гуми.

Всесезонні шини справді можуть бути вигідними, але тільки для тих, хто ставиться до них не як до способу заощадити, а як до технічного компромісу, який потребує уваги. Бо навіть найдорожча гума не пробачає байдужості.