Картриджні масляні фільтри повертаються: чому виробники відмовляються від «бляшанок»

Ще не так давно під час заміни мастила більшість водіїв знімали металеву «бляшанку» збоку від двигуна і ставили нову. Це класичний спін-он фільтр – зручний, але не найекологічніший. Тепер дедалі частіше під капотом можна побачити інший варіант – картриджний фільтр. Чому так, розбиралось видання SlashGear.

Ідея не нова. Такі фільтри використовували ще до 1950-х, але потім їх витіснили нові фільтри, які легше встановлювати. Зараз же картриджі знову набирають популярності – насамперед через екологічні міркування. У них немає металевого корпусу, тож після заміни залишається лише паперовий елемент.

Картридж можна оглянути одразу після зняття. Якщо є сліди зносу чи потемніння – видно, що мастило працює у важких умовах. Звичайний такого не показує, бо він герметичний.

Є й мінуси. Для зняття корпусу часто потрібен спеціальний ключ, а неправильне закручування кришки може спричинити підтікання. Також самі картриджі поки дорожчі, бо кожен розрахований під конкретний двигун.

У дизельних моторах фільтрувальна площа картриджа більша, тому він краще затримує сажу. Крім того, його легше переробити – у ЄС це серйозний аргумент.

З технічного погляду різниця між двома типами мінімальна. Ефективність очищення залежить не від форми, а від матеріалу фільтрувального елемента. Синтетичний або дрібнопористий папір працює краще, незалежно від конструкції.

Тенденція повернення картриджів уже помітна в нових моделях Toyota, BMW та Honda. У США їх теж встановлюють частіше, хоча старіші авто все ще залишаються з традиційними фільтрами.