Як «євробляхи» та електромобілі змінили життя українців

В Україні з’явилися нові автомобільні тенденції. Але ми на радощах забули про те, чи пристосована до них інфраструктура та законодавство країни.

По-перше – це два мільйони “євроблях”. Про їхні переваги й недоліки сказано вже чимало. З того, що особисто мене лякає – водії на європейській реєстрації менш дисципліновані. Певен, їх заспокоює те, що у разі серйозної ДТП, можуть кинути свою автівку й піти геть, адже копи не в змозі їх розшукати.

По-друге, завдяки дешевим євробляхам в Україні значно знизився так званий поріг входження. Схоже вже було до 2008 року, коли бажаючий стати автовласником майже без грошей. Тоді це було завдяки автокредитам із нульовим внеском, тепер же це можливо завдяки “євробляхам”. 20-річного “литовця” можна купити за ті ж гроші, що й водійське посвідчення.

Відтак на дорозі з’явилося чимало водіїв-новачків та недосвідчених шоферів на старих “колесах”. Вони не надто трусяться над автівками, тому свідомо дозволяють собі ризковані маневри. Якби у них новенький автомобіль, просто з салону (хай і кредитний, але за 20 тисяч доларів) – я певен, молоді водії були б обережнішими.

Якщо ціна на бляхи 500 євро – навіщо брати інтсруктора до куплених прав? Навчишся на дорозі, на власних помилках, бо вдарити свою копійчану автівку абсолютно не шкода. Також, недосвідчені водії на старих машинах не застали ДАЇшників, тому вони певні, що нинішній хаос на дорозі – це норма. Зараз я жодним чином не виступаю за повернення пузатих “колядувальників” зі смугастими палками. Але варто визнати – певний вплив на ситуаціяю на дорогах ДАЇшники таки мали.

Сьогодні ситуація на дорогах дуже сумна, бо зійшлися одразу три фактори: купа дешевих автівок, які не шкода бити й можна просто кинути після сейрозного ДТП, багато недосвідчених водії за їхнім кермом і тотальна відсутність контролю з боку правоохоронців. Написав ці слова і знову розумію: варто піти й зробити собі КАСКО, бо як кажуть, береженого бог береже.

Є в Україні ще одна, донедавна небачена, але позитивна тенденція – це електромобілі. Їх українці купують все більше і більше. Йдеться не тільки про люксові Tesla, яких, до речі, в Києві чимало їздить. Більшає і дешевих вживаних електромобілі, а саме – Nissan Leaf попереднього покоління. Їх можна пригнати за 9-10 тисяч доларів. Популярності набули з двох причинах. Розмитнення цих автівок цьогоріч абсолютно безкоштовне, був такий нам подарунок від народних обранців. Та й тому, що традиційне пальне в Україні весь час дорожчає.

Коли я поставив собі газ – легше стало. Востаннє заправляв авто – 632 гривні виклав на АЗС. Тоді я й почав розмірковувати про електромобіль. Суттєвий недолік, думаю, лише один – електромобілі, які я міг би собі дозволити, на одному заряді здатні проїхати лише 100 кілометрів. Відтак, автівка буде лише для поїздок по місту, з маршрутом дім-робота-дім і можливим заїздом в супермаркет. Про далекі подорожі можна одразу забути, а я їх дуже люблю.

І ще одна проблема – де заправляти авто? Залити бензин чи газ – це 10 хвилин часу, та й заправок мільйон. Заряджати електромобіль потрібно зазвичай кілька годин, а робити це на АЗС – незручно. Проблем не виникає, якщо живеш в приватному будинку чи на нижніх поверхах і можеш припаркувати авто під вікнами, щоб дотягнутися до розетки. Ще й дешево виходить за нічним тарифом. Але такої можливості я не маю.

Походив навколо свого багатоповерхового будинку, порозпитував в магазинах та офісах, чи міг би я від них якось підживлюватися – кажуть: “Плати 15 тисяч за окремий лічильник і 4 гривні за кіловат, як для підприємства”. На жаль, це далеко не ті 45 копійок нічного тарифу, про які я собі нафантазував. З таким цінами виходить те ж саме, що й зараз газ. Але точно можу сказати – за електрокарами майбутнє. І воно вже прийшло.

Джерело: 24 канал