Життя українських власників нерозмитнених авто значно ускладнилося

Життя євробляхерів в Україні значно ускладнилося. Мільйонні штрафи, масові крадіжки та іноземні розслідування, тепер додалися ще й законодавчі ініціативи. Про це йдеться в матеріалі Еспресо.

300% штрафу та крадіжки

Масово штрафувати водіїв автівок на єврономерах почали ще навесні 2017. У різних випадках штрафи сягали від 420 тис грн. до понад 3,3 млн грн., залежно від ціни авто.

Перше рішення щодо водія авто з іноземними номерами Вищий адміністративний суд України ухвалив в травні цього року. Водія зобов’язали сплатити шраф у розмірі 420 тис грн, а машину конфіскували.

Донедавна найбільшим штрафом за користування нерозмитненою автівкою був випадок з Mercedes-Benz E320 на литовських номерах.

В липні Київський апеляційний адміністративний суд став на сторону Державної фіскальної служби й постановив стягнути з власника авто 1,68 млн грн. Mercedes на іноземній реєстрації належав мешканцю Черкас.

Та в перший тиждень листопада встановлено нові рекорди за сумами стягнень. Спочатку штраф у 3 млн грн суд зобов’язав сплатити жительку Одеси за литовські номера на Cadillac Escalade 2007 року випуску.

А вже за кілька днів митники оштрафували на понад 3,3 млн грн чоловіка за ввезення автомобіля Mercedes-Benz з ухиленням від сплати митних платежів. Спочатку водій показав литовський паспорт, однак згодом вдалося встановити, що він є громадянином України.

Поясненням таким високим сумам штрафів є ст. 485 Митного кодексу – “дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів”. Санкція за цією статтею – штраф у 300% від несплачених платежів, до яких відноситься мито, акцизний податок і податок на додану вартість.

Загалом, протягом січня-жовтня 2017 року митниками було складено 17,9 тис. протоколів про порушення митних правил при ввезенні автомобілів, за результатами яких порушникам нараховано 127,7 млн. грн. штрафів.

Ще однією тенденцію, яка накрила власників автівок на єврономерах, стали масові крадіжки таких авто.

Упродовж 10 місяців поточного року в Україні вкрали 294 автомобілі з іноземною реєстрацією. Найбільше авто на “євробляхах” викрали в Києві (64), Одеській області (47) і Львівській області (30).

Та якщо вкрасти автівку наважиться не кожен, то є ще один шлях нажитися без особливих зусиль – вкрасти автомобільний номер. Зазвичай авто з євробляхами “ночують” просто неба, тож відкрутити номер дуже легко.

Потім знак залишають в поштових чи вокзальних комірках, за код доступу до яких вимагають сплатити 100-200 доларів. Зазвичай автовласники йдуть на такий шантаж, адже їхати за новим автономером в Литву чи Польщу виходить дорожче.

Й власники таких авто практично беззахисні. Поліція часто відмовляється навіть розглядати заяву про викрадення, оскільки за документами машина належить іноземному власнику, а українець в кращому випадку має на неї довіреність.

В Європі взялись за євробляхи

Бажання зекономити на податках штовхає українців шукати шпарини у законодавстві, щоб провезти автомобіль на іноземних номерах для постійного користування в Україні.

Й одну таку знайшли. Відповідно до чинної статті 95 Митного кодексу, ввезене з-за кордону авто може перебувати на території України не більше п’яти або десяти діб залежно від пункту пропуску.

Та якщо громадяни України можуть користуватися нерозмитненим авто до 10 днів, то іноземці мають право ввозити в Україну авто для особистого користування на термін до 1 року. При цьому резидент України також може їздити на автомобілі нерезидента. Так виникла схема, а в Литві чи Польщі зорганізувались цілі підприємства, що “допомагають” оформити авто для громадян України.

На зареєстрованому в ЄС авто іноземець–нерезидент повинен перетинати кордон раз на рік. Кермувати засобом та бути власником у техпаспорті може українець. Для цього йому потрібно стати “працівником” іноземної компанії, наприклад, водієм. І все – рік їздити Україною на авто за $2-3 тис. можна майже без перешкод.

За даними ДФС, станом на 1 листопада 2017 року на території України загалом перебуває понад 383,3 тис. авто з іноземною реєстрацією. З них з порушенням терміну – майже 236,6 тис. автомобілів. Топ-5 країн-членів ЄС, з яких були завезені транспортні засоби (станом на 1 жовтня 2017):

• Польща – 118 тис. авто
• Литва – 54,7 тис.
• Німеччина – 19,9 тис.
• Чехія –14,2 тис.
• Болгарія – 12,4 тис.

Та схоже, цією схемою вже зацікавилися в Європі. Митна служба Литви почала розслідування законності ввезення в Україну і використання на її території автомобілів з литовською реєстрацією.

Після перших перевірок в Литві нарахували близько 240 компаній, що допомагають українцям стати автовланиками євроавтівок.

Власники чи акціонери таких литовських фірм можуть бути звинувачені одразу за трьома статтями литовського кримінального кодексу. Це розтрата коштів підприємства, несплата податків та масовий найм нелегальних працівників на роботу (адже за документами, українські “власники” литовських авто – це водії таких компаній).

А от український власник авто з Литви при перетині кордону Україні з однією з європейських держав може навіть позбутися машини. Якщо українська влада отримає дані від Литви, що авто незаконне, вона має право його конфіскувати, а автолюбителя затримати.

Узаконення

Взялася за вирішення проблеми євроблях й українська влада. В Раді зареєстровано 22 законопроекти, що пропонують вирішити проблему авто на іноземних номерах. Нещодавно про готовність законопроекту заявила Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, до регулювання авторинку в Україні долучився й прем’єр. Та більшість проектів законів не влаштовує власників автівок на єврономерах.

Нагадаємо, 6 вересня під стінами Верховної Ради розпочалася акція протесту власників авто на іноземних номерах, які вимагали поступок щодо розмитнення всіх автомобілів, які ввозять в Україну.

Згідно з компромісним меморандумом, який мітингувальники уклали з Южаніною, розмитнення авто другої категорії з об’ємом двигуна до 2200 см куб. повинно коштувати близько 1 тис. євро. За двигун 1,2 см куб. довелося б викласти 1,4 тисячі євро. Крім того, меморандум передбачв подальше закриття кордонів та розмитнення авто не старіших 2000 року.

Протестувальники на пропозицію Южаніної спочатку пристали та згорнули акцію протесту. Коли з’ясувалося, що кордони закриють й легалізувати вдасться лише автівки, що вже зараз завезені в Україну, назвали компроміс фейком. Тож питання залишилося відкритим.

На початку жовтня в ефірі “5 каналу” Южаніна заявила, що проект закону щодо розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації вже готовий. Й схоже, що про послаблення умов там не йдеться.

“ …ми не можемо зараз проводити акцію для тих людей, які скористалися прогалинами в митному законодавстві, порушили законодавство існуюче і використали цю систему незаконного ввозу в режимі тимчасового ввезення або режимі транзиту”, – заявила вона.

За її словами, лібералізація має застосовуватися з підвищуючим коефіцієнтом залежно від віку автомобіля. Автомобілісти одразу відреагували на цю заяву, назвавши законопроект антинародним і таким, що не враховує інтересів користувачів євротранспорту.

Та справжній сюрпризом став законопроект №7286 від Володимира Гройсмана, де йдеться про посилення відповідальності за неналежне кермування на дорогах. В одному з абзаців законопроекту зазначено, що всі незареєстровані в Україні транспортні засоби, які в’їдуть в країну на термін понад 90 днів, необхідно буде поставити на облік в МРЕВ протягом 10 робочих днів з моменту в’їзду. Власник при цьому може зберегти іноземний номер і документи.

Це може суттєво ускладнити життя українським власникам автівок на єврономерах.

Тепер він (іноземець власник авто, – ред.) буде зобов’язаний приїхати за місцем проживання покупця авто – українця, піти в СЦ МВС і зареєструвати там авто на єврономерах, вказавши адресу українця. Така норма і раніше була прописана в постанові КМУ 1388, а тепер буде і в Законі”,- пояснює директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко в себе на Facebook-сторінці.