Розповіли чому досі невигідна утилізація автомобілів в Україні 2022

У серпні 2013 року в Україні набув чинності закон «Про утилізацію транспортних засобів», який має спростити утилізацію автомобілів. Проте ситуація так і не покращала, передає «Твоя МАШИНА».

Закон легалізував діяльність підприємств із утилізації транспортних засобів, а також визначив вимоги до пунктів прийому та розбирання транспортних засобів. Так, виробники можуть самі взяти він обов’язок утилізувати машини. Іноземні виробники, автомобілі яких імпортуються в Україну або безпосередньо імпортери, взяти на себе такий обов’язок не можуть.

Відповідно до закону, пункти прийому машин на утилізацію немає права стягувати з власників плату. Але у 2014 році скасували обов’язковий екологічний податок та компенсацію з боку держави, тому утилізація перестала бути вигідною для пунктів прийому.

Вирішальним фактором стало те, що роль відіграє виключно бажання власника старого авто. Тобто, немає ні стимулюючих норм, ні штрафів. Тому сьогодні є лише 11 підприємств, які займаються утилізацією автомобілів. З 2013 по 2020 рік було утилізовано лише 200 машин.

У Європі система працює трохи інакше. Утилізація регулюється Директивою 2000/53/EC про транспортні засоби, що вийшли з експлуатації (end-of life vehicles) від 18.09.2021.

Відповідно до цієї директиви держави-члени зобов’язані зробити такі кроки:

• забезпечити, щоб матеріали та компоненти транспортних засобів не містили свинцю, ртуті, кадмію або шестивалентного хрому (за винятком певних випадків);

• забезпечити створення у себе необхідної системи та відповідних структур зі збирання автомобілів, що вийшли з експлуатації та використаних запчастин, а також процедуру видачі сертифіката про знищення автомобіля для зняття його з обліку та домогтися того, щоб виробники (виробники чи безпосередні імпортери) покривали всю чи велику частина пов’язаних із цим витрат (елемент СРВВ);

• добитися того, щоб з 1 січня 2015 року коефіцієнт повторного використання та переробки компонентів та матеріалів, що містяться в одному транспортному засобі, що підлягає утилізації, становив 95% від його маси (елемент СРВВ);

• забезпечити положення, за якого автовиробники повинні застосовувати стандартне кодування деталей та матеріалів на автомобілях з метою зручності їх розпізнавання та подальшої утилізації (елемент СРВВ).
При цьому утилізувати машини європейців не примушують. Але утримувати старі автомобілі у Європі просто невигідно. Наприклад, у ЄС запроваджено обов’язковий техогляд. Якщо автомобіль його не пройшов, їздити на ньому забороняється.

Також багато країн запроваджують:

• екологічний податок, розмір якого збільшується для власника транспортного засобу разом із віком автомобіля;

• заборона на в’їзд у певні зони на автомобілях із дизельними двигунами;

• програми, за яких держава доплачує власнику за утилізацію свого транспортного засобу у формі знижки на придбання нового автомобіля;

• штрафи за відмову від утилізації автомобіля (штраф накладається, якщо власник просто залишив свій автомобіль посеред смуги, у лісі, або утилізував своє авто не в авторизованих пунктах прийому та розбирання).

Наразі в Україні очікують на прийняття законопроекту 2207-1 «Про управління відходами». Він передбачає застосування до автовиробників системи розширеної відповідальності виробника (СРВВ). Проте, законопроект не впливає на закон «Про утилізацію транспортних засобів». Також все ще відкрито питання про впровадження в Україні СРВВ транспортних засобів, аналогічну до СРВВ Директиви 2000/53/EC.

Натомість планується стимулювати автовласників на утилізацію такими методами:

• доплати автовласникам при купівлі нового авто після належної утилізації старого;

• стягненням утилізаційного збору після закінчення експлуатації автомобіля;

• високими штрафами для тих, хто порушує норми утилізації авто;

• розширенням відповідальності виробника автомобілів, який має подбати про подальше знешкодження відпрацьованого товару.

Хоча поки що таких заходів ще не було конвертовано в жодний проект нормативно-правового акта.