«Горбатий» Запорожець, який спочатку був Москвичем (ФОТО)

У другій половині 1950-х років рівень життя населення СРСР став швидко рости. На цьому тлі постало питання про масовий випуск компактного і доступного автомобіля для продажу в особисте користування.

Москвич-401 – на той час встиг ґрунтовно застаріти. Наступна модель Москвич-402 виявилася істотно дорожчою (роздрібна ціна – 15 000 рублів, а той що з’явився кілька років по тому М-407 коштував вже 25 000 рублів).

Відповідно до цього був внесений тип чотиримісного мікролітражного автомобіля з «сухою» масою близько 600 кг і з двигуном потужністю 20-25 к.с. Він повинен був бути зручним для масового виробництва, розрахований на досить тривалу експлуатацію в вітчизняних умовах і обслуговування головним чином силами самого власника.

У той же період активно випробовувалися мікроавтомобілі іноземного виробництва, які були в розпорядженні. Згодом Fiat 600, дуже високо оцінений фахівцями, був узятий безпосередньо за зразок при проектуванні нової моделі. Творці радянської мікролітражки постаралися максимально «розвести» її зовнішність з італійським прообразом, створивши для неї оригінальне стилістичне оформлення. Двигун і трансмісія були повністю вітчизняної розробки.

Перші зразки отримали позначення «Москвич-444», пізніше позначення змінили на «Москвич-560». Тим часом, вже тоді було ясно, що конвеєр повністю завантажений, і резервів для освоєння в виробництві мікролітражки у заводу не було. Тому для випуску автомобіля було вирішено реконструювати завод «Комунар» в місті Запоріжжя.

На момент своєї появи в 1960 році «Запорожець» коштував 18 000 дореформених рублів, перші ж товарні автомобілі пішли в продаж вже після грошової реформи, за ціною 1 800 руб. За легендою, ціна визначалася як сукупна вартість 1 000 пляшок горілки. Із середньою заробітною платою в СРСР початку 1960-х років ця величина співвідносилася приблизно як 20:1, тобто, «Запорожець» можна було купити приблизно за 20 середніх розмірів заробітної плати по країні.