Чому страхові компанії занижують суми виплат по автоцивілці?

Той, хто хоч раз у житті стикався з отриманням відшкодування по автоцивілці, звертав увагу, що реальна вартість ремонту ТЗ відрізняється від суми компенсації. Багато водіїв бачать в цьому махінації страховиків, які намагаються зменшити розмір виплати. Такі випадки бувають, але дуже рідко. Як правило, причина криється в іншому – в коефіцієнті зносу.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплати по автоцивілці відбуваються з урахуванням зносу. Під зносом розуміють втрату елементами конструкції ТЗ початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності під впливом умов експлуатації і навколишнього середовища. Наприклад, якщо в аварію потрапляє іномарка, вік якої понад 7 років, експерт визначає спеціальний коефіцієнт «старіння», враховуючи рік випуску і пробіг. Для старих екземплярів він досягає 70% (максимальний коефіцієнт – 0,7). Але якщо прорахунок роботи і матеріалів відбувається в повному обсязі, то для запчастин також розраховують відсоток втрати вартості пошкодженої деталі в порівнянні з вартістю такої ж, але нової. Самостійно дізнатися фінальну цифру компенсації практично неможливо. Навіть покладаючись на дані таблиці методики, сума буде умовною.

Крім використання формул приймаються до уваги: ​​кількість постраждалих, витрати на транспортування з місця ДТП і багато іншого. Коефіцієнт може бути дорівнює нулю, якщо, термін життя авто не перевищує:

5 років – для легкових колісних транспортних засобів (КТЗ), вироблених в країнах СНД; 7 років – для інших легкових КТЗ;
3 роки – для вантажних КТЗ, вантажопасажирських, причепів, напівпричепів, спеціальних і спеціалізованих КТС, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки – для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТС, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років – для мототехніки.

Але в кожному правилі є винятки. Чекайте традиційного прорахунку, коли:

Автомобіль використовується в інтенсивному режимі;
Автомобіль зареєстрований в таксі-сервісах;
Головні частини кузова мають корозію, деформацію або проходили капітальний ремонт після ушкоджень.

Водієві, якому страхова “не доплатила”, слід шукати правосуддя в державних органах. Рекомендується залучати до справи незалежної страхового юриста, який буде супроводжувати підписання договору зі страховиком і подальший розрахунок суми відшкодування. Також він сформулює правильні позовні вимоги. З нашого боку потерпілого Кодекс адміністративного судочинства, ст. 264. А відповідачем буде виступати страховик. Він повинен буде довести правильність і необхідність застосованих коефіцієнтів.