Кераміка чи метал: які гальмівні колодки ставити і коли це має значення

Гальмівні колодки – не вічні. Навіть якщо їздити спокійно, на 60–70 тисячах кілометрів вони підуть на заміну. Але які обрати? В автомайстернях найчастіше пропонують два варіанти: керамічні та напівметалеві. Як з’ясувала «Твоя МАШИНА», вони працюють по-різному, коштують по-різному і зношуються теж по-різному.

Василь, інженер з Луцька, який займається сертифікацією деталей для СТО, пояснює просто: «Напівметалеві – це суміш сталі, графіту та домішок, до 70% металу. Вони жорсткіші, гріються краще, не перегріваються. Тому йдуть на пікапи, буси, авто з причепами». Такий тип колодок краще тримає навантаження і майже не втрачає ефективності на спусках.

Керамічні колодки м’якші – як сам матеріал, так і гальмівна дія. Менше пилу, менше шуму, м’який контакт з диском. Вони дорожчі, бо їх виготовляють зі спеціального посиленого складу, схожого на те, що в керамічній плитці, але щільнішого. З 2015 року почали прибирати з них мідь, щоб зменшити шкоду для довкілля.

Згідно з тестами, які публікував американський Car and Driver, керамічні колодки витримують до 110 тисяч кілометрів. Напівметалеві тримають близько 80 тисяч, але це якщо не буксирувати і не ганяти гірськими дорогами. Плюс: кераміка майже не зношує диск, а ось металева може “вигризати” канавки, якщо не стежити.

Ігор, механік із Харкова, каже: «Хто часто катає містом – беріть кераміку. Хто тягне вантажі або їздить на дачу по серпантину – ставте напівметалеві. І ще – дивіться, як вони шумлять. Металеві можуть пищати, особливо в морозolo».

Головне – не економити на якості. Підробки часто ламають диск і самі стираються в нуль. Добрі колодки не лише рятують гроші, а й життя.