Закон про «обов’язковість автокрісел»: адвокат звернув увагу на важливу деталь

Два дні тому, практично всі провідні українські медіа писали про підписання Володимиром Зеленським закону, який посилює  відповідальність за порушення правил перевезення дітей.

Документ, який підписав Президент України не має нічого спільного з автокріслами, і, швидше за все є лобістським. Медіа, свідомо чи несвідомо спрацювали на користь продавців тих самих автокрісел і точно тих, чиї інтереси могли лобіювати підписаним документом, вважає адвокат Олександр Пеньков, передає regionnews.

Що ж насправді підписав Зеленський, та  чому документ не зобов’язує водіїв бігти до магазинів за автокріслами?

Закон, який через невігластво асоціюють з уведенням штрафів за перевезення дітей без автокрісел, насправді нічого спільного з автокріслами не має.

Верховна Рада України прийняла, а Президент України підписав закон, яким вносяться зміни до ст. 121 КУпАП і запроваджується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу лише за «порушення правил перевезення дітей».

Переконатися в цьому можна, ознайомившись із порівняльною таблицею до законопроекту № 1150 за цим посиланням.

Окремого нормативно-правового акта, який би регулював правила перевезення дітей, немає.

У Правилах дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, питанням перевезення дітей присвячено кілька окремих положень.

Зокрема, у пп. «б» п. 21.11 Правил зазначено, що забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку,

– у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу;

на передньому сидінні легкового автомобіля – без використання зазначених спеціальних засобів.

Ця норма означає, що якщо на задніх сидіннях автомобіля наявні ремені безпеки (на передніх сидіннях вони є завжди), то водій повинен зробити так, щоб дитина була пристебнута.

Якщо таких ременів немає – то і обов’язок відсутній.

При цьому Правила не говорять, які це повинні бути «спеціальні засоби», і однозначно в Правилах відсутня навіть згадка про «автокрісла», не кажучи вже про юридичне визначення цього поняття.

Єдиною умовою для того, щоб до водія не було претензій, є наявність змоги пристебнути дитину.

Для цієї мети підійде звичайна щільна подушка.

Варто також звернути увагу на те, що чинна редакція Правил чітко говорить, що дитина повинна бути пристебнута саме тими ременями безпеки, які є в автомобілі.

Ця обставина навпаки унеможливлює використання сторонніх автокрісел, технічна конструкція яких передбачає лише прикріплення за допомогою ременів безпеки автомобілів, а для безпеки дітей використовуються власні ремені автокрісел.

Тобто дитина в такому разі пристібається не безпосередньо за допомогою конструктивних елементів транспортного засобу, а опосередковано через елементи самого «спеціального засобу», що Правилами не передбачено.

Підсумовуючи викладене, якщо закон і лобіювався виробниками чи постачальниками автокрісел, то бажаного результату з юридичної точки зору останні наразі не досягнули.

Виправити ситуацію може внесення змін до Правил дорожнього руху, але це вже справа КМУ. Наразі закон чинності не набрав, оскільки чекає офіційного опублікування – каже адвокат.