В Україні хочуть відновити власне виробництво палива

Запровадження санкцій щодо російської нафти підштовхує до зростання світові ціни на пальне. В Сполучених Штатах, зокрема – зафіксовано найвищу ціну на бензин за всю історію: 5 доларів за галон – це близько 4 літрів.

Ранкові черги на столичних заправках, на стелах АЗС «по нулям», проте до заправних колонок не проштовхнутися, бо заправляють по талонам. Працівники заправки пояснюють, коли палива в резервуарах критично мало продаж за готівку припиняють, тому паливний дефіцит триває.

Візит Геннадія на заправку робить водіїв щасливішими, бо він щоразу привозить 35 тонн палива. Цього разу бензовоз приїхав з Польщі.

«Бензовози їдуть, «зелений коридор» існує, проїхати набагато легше. Пускають окремим рядом, менше стоїш, в черзі не стоїш», – розповідає водій.

З початком повномасштабної війни Україна втратила власне виробництво бензину та дизелю. Тепер все паливо імпортують переважно з Європи. Кількість бензовозів, що перетинають кордон зросла у 20 разів. Автотранспорт та залізниця нині основні способи доставки палива в Україну. Їм допомагають річкові танкери по Дунаю. «У нас зростає щодобовий обсяг пального через АЗС, обсяг імпорту та реалізації, вчора був рекорд 30 тисяч тонн», – каже перша віце-прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

«Щомісяця імпорт пального до України збільшується. У травні бензину завезли у майже 1,5 рази більше, ніж у квітні, дизелю на 82 відсотка. Червень вже б’є рекорди, прогнозована кількість – 600 тисяч тонн. Європа з такими українськими апетитами ледь справляється. «Європейці будуть забезпечувати в першу чергу власний попит, а нам доводиться буквально вигризати кожен бензовоз», – переконує експерт з ринку нафтопродуктів Сергій Куюн.

Звикнувши до цінників 50 гривень українці продовжують збільшувати запаси палива. Заправитись під зав’язку, ще й трохи в каністру – психологія нинішнього водія – завжди мати повний бак попри ціну.

«Ми маємо звикнути, що дешевого палива більше не буде. В Україні відтепер ціна на паливо – європейська. Орієнтир – 1,5 євро за літр», – каже директор центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Держава нині не регулює цінники на АЗС, цим займається ринок попиту та пропозицій. Проте дефіцит все одно існує. В уряді шукають додаткові шляхи імпорту та намагаються збільшити власне виробництво за рахунок вцілілих міні переробних заводів. Проте дефіцит все одне не зникне остаточно, принаймні до кінця війни.