Ікарус воскрес – і показав новий автобус

В Угорщині відродили національну гордість — автобусну марку Ikarus. Права на прославлений бренд викупило новостворене підприємство Ikarus Járműtechnika Kft., за яким стоїть місцевий магнат Габор Селес.

Тепер компанія представила перший відроджений Ікарус — він має індекс 125 і побудований на автобусному шасі Volvo B8RLE, яке угорці закуповують готовим. Кузов при цьому повністю оригінальний, зроблений за класичними автобусним канонам — зварений каркас з труб прямокутного перетину, суцільнотягнуті сталеві боковини, склопластикові «маски» спереду і ззаду. Для каркаса використані труби з нержавіючої сталі, тому загальна гарантія від наскрізної корозії в автобуса – 15 років. Ikarus 125 вже отримав європейський сертифікат, тобто виробник може продавати його в Євросоюзі.

Довжина і ширина нового Ікаруса – 12000 і 2550 мм відповідно. Висота по верхній крайці блоку кондиціонера – 3400 мм. Загальна пасажиромісткість – 80 + 1 людина, сидячих місць – 42. В салоні застосовано світлодіодне освітлення, є вісім пар USB-роз’ємів для підзарядки гаджетів.

Автобусне шасі Volvo B8RLE комплектується 6-циліндровим 7,7-літровим турбодизелем потужністю 320 к.с. Цікаво, що на додаток до звичайного дизелю двигун також може працювати на гідрогенізовані рослинні олії (HVO) або метиловому ефірі рапсової олії (RME). Коробка передач – 12-ступінчаста автоматична Volvo I-Shift. Застосовуватиметься також 6-ступінчастий “автомат” ZF EcoLife і 4-ступінчаста АКП Voith D864.6.

Машина адресується небагатим європейським муніципалітетам. Попри низький рівень підлоги, її також можна використовувати для приміських перевезень, в салоні є багажні полиці.

Оригінальна компанія Ikarus проіснувала з 1895 по 2003 рік. Спочатку фірма з Будапешта спеціалізувалася на ковальській справі, потім стала робити карети і вози, в 1910-х перейшла на ремонт вантажівок, вже в 1920-1930-х приступила до виготовлення кузовів автобусів і надбудов для вантажівок, використовуючи покупні шасі. Після Другої світової війни Ikarus став найбільшим виробником автобусів для країн соцтабору: в найкращий час випускав до 12000 автобусів на рік — це дуже багато. Добробут закінчився з розпадом СРСР. Так-сяк Ikarus простягнув до 1999 року, коли його викупила французька група Irisbus. Однак французи не змогли виправити становище і в 2003-му фабрику закрили через нерентабельність.

Наймасовіші Ікаруси — це знайомі всім автобуси 200-й серії.