Цікаві факти про «горбатий Запорожець»

Особливу увагу на мікролітражні автомобілі в СРСР звернули в 50-х роках. До подібної розробки приступив Московський завод малолітражних автомобілів (МЗМА) восени 1956 року. Нова автівка отримала назву «Москвич-444». Саме вона стала прототипом знаменитого ЗАЗ-965, який в народі прозвали «горбатим».

За основу для «Москвича-444» був узятий FIAT-600, який випускався з 1955 році. Втім, з моделі не стали знімати лекала. Були використані тільки концептуальні засади конструкції кузова, трансмісії, рульового керування, незалежної пружинної підвіски задніх коліс і передньої підвіски на єдиній поперечній ресорі.

Варто зазначити, що для вибору прототипу були придбані Citroen 2CV, Renault 4CY, Goggomobil 600 і 700, FIAT 500 і 600, Lloyd 400 і LP600, BMW 600 і інші моделі. Тільки після проведення їх всебічних випробувань конструктори залишили FIAT-600.

Перший дослідний зразок «Москвича-444» побудували в жовтні 1957 року. На ньому стояв мотоциклетний 2-циліндровий опозитний мотор МД-65 з повітряним охолодженням – іншого не було. Він не годився для автомобіля, як показали випробування: мала потужність (17,5 к.с.), галасливий і недовговічний. Власний двигун на МЗМА тільки розробляли, тому тимчасово обмежилися агрегатом БМВ-600.

У квітні 1959 року роботу над моделлю передали на Запорізький автозавод, який був перепрофільований з комбайнового заводу «Комунар». На той час активно йшла робота над 4-циліндровими двигунами повітряного охолодження. Для «Запорожця» вибрали V-подібний двигун, який виявився більш пристосованим до обслуговування, ніж опозитні варіанти.

Кузов у ​​«Запорожця» – несучий з двома великими дверима, які відкривалися проти ходу всупереч логіці безпеки. Майже весь багажний відсік займала запаска, але в цілому ЗАЗ-965 був добре прийнятий споживачем.

Городяни швидко оцінили його маневреність, економічність, високу міцність кузова і ремонтопридатність. Незалежна підвіска всіх коліс забезпечувала автомобілю хорошу стійкість і керованість на дорозі.

Своєю прохідністю «горбатий» зобов’язаний гладкому днищу, невеликим звісам кузова, незалежній підвісці всіх коліс, постійному завантаженню ведучих коліс і порівняно широкої колії.

В особливо важких випадках, коли автомобіль не міг самостійно вибратися з багнюки, його екіпаж при відомому старанні завжди міг вивільнити досить легку (650 кг) автівку з полону.

Модель модернізували. З листопада 1962 року розпочався випуск версії ЗАЗ-965А з двигуном МеМЗ-966 потужністю 27 к.с., а з 1966 року на деякі автівки стали встановлювати двигун МеМЗ-966А потужністю 30 к.с. з генератором змінного струму.

У різних модифікаціях ЗАЗ-965 випускався до травня 1969-го. Всього з конвеєра зійшло понад 322 тисяч одиниць.

Джерело: AutoUniversum