В Україні відшукали 33-річний «Москвич» майже без пробігу в ідеальному стані (ФОТО)

Автомобіль 1984 року випуску, пофарбований в рідкісний колір, «дожив» до наших днів практично в ідеальному стані, інформує Автовод.

Так вийшло, що радянські автомобілі практично ніколи не фарбували в колір металік. Одним з перших заводів, який почав застосовувати на своїх моделях так звані “рефлексні емалі” став АЗЛК. Ще в 1974-1975 роках демонструвалися дослідні зразки автомобілів, пофарбовані експериментальними металіками “Орфей” і “Снігова королева”. Це було задовго до АвтоВАЗу і ГАЗу, тому саме АЗЛК став першопрохідцем на цьому терені. Ще в 1977 році невеликими партіями з конвеєра московського підприємства стали автомобілі, пофарбовані в емалі “Алігатор” (зелений), “Садко” (синій) і “Форель (блакитний)” виробництва німецького концерну Herberts.

Поступово попит на такого забарвлення «Москвичі» зростав. Багато в чому це пояснювалося експортом “Москвичів” за кордон, хоча деякі такі машини все ж залишалися і в СРСР. Проте, в наші дні просто знайти “Москвич”, пофарбований в заводській металік – велика рідкість. Не кажучи вже про машину в хорошому стані! Тим дивніше, що в Києві вдалося відшукати один такий седан, який дожив до наших днів і зберігся як новенький.

На незвичайний автомобіль звернув увагу блогер з ніком Roma-Urraco. За його словами, йому вдалося знайти і придбати «Москвич-2140» 1984 року випуску, пофарбований в сріблясту емаль “Снігова королева”. Завдяки дбайливій ​​експлуатації автомобіля (авто їздило лише влітку), а також гаражному зберігання, стан “Москвича” можна назвати ідеальним. Пробіг машини на момент виявлення – 15 957 км.

Кузов “Москвича” забарвлений в емаль виробництва німецької фірми Glasurit (зараз входить в концерн BASF), що підтверджується клеймом на зворотному боці кришки багажника. Цікаво, що зазвичай на радянських автомобілях виробництва АЗЛК використовувалася інша фарба – югославської фірми Helios. Так що даний 2140 – рідкісна знахідка подвійно. Що ж до стану машини, то крім гаражного зберігання вона отримала комплексну антикорозійну обробку, зробленою ще за часів СРСР. А на початку 90-х років машину і зовсім законсервували.

Під капотом сріблястого 2140 встановлений 1,5-літровий бензиновий мотор УЗАМ-412Д. Двигун розвиває 68 к.с. і здатний споживати бензин А-76, що зроблено заради полегшення експлуатації машини в сільській місцевості. Трансмісія – 4-ступінчаста МКПП.

Стан салону “Москвича” також ідеальний. Все збереглося практично в тому вигляді, в якому було в день покупки: ні потертостей, ні дірок.

Цікава деталь: на автомобілі досі працює заводське радіо. Також в машині збереглись талон техогляду, який сріблястий седан востаннє проходив у 1992 році, набір документів, включаючи сервісну книжку, ліхтар-переноска, радянський манометр, а в багажнику – набір оригінальних інструментів і запасне колесо.

За скільки саме був куплений автомобіль, невідомо. Але те, що знахідка унікальна – факт.