“Прожарювання” двигуна: навіщо це робити і як не нашкодити мотору

Деякі водії час від часу «розкручують» мотор до високих обертів. Не через бажання «поганяти», а щоб очистити двигун від нагару. У народі це називають «прожаркою». Але чи справді вона має сенс? “Твоя МАШИНА” розібралась в цьому питанні.

Сергій, інженер із сервісу на одеській СТО каже:

«Багато хто боїться обертів. Але якщо мотор весь час працює на 2000–2500 об/хв, із часом вкладиші та поршні починають зношуватись нерівномірно. Особливо це стосується турбованих моторів».

Турбіна на низьких обертах часто не встигає прогрітися. Волога в системі не випаровується. Замість чистого мастила – емульсія. Узимку це прискорює знос. Додається ще одна проблема – засмічення сажових фільтрів. У турбодизелях таке трапляється регулярно, пояснює фахівець.

«Розумне» прожарювання – не тиснути газ у підлогу, а дати мотору попрацювати в межах 4500–5000 об/хв протягом 20–30 хвилин. Це роблять на трасі, де можна стабільно їхати 100–110 км/год. Але без найвищої передачі – тоді оберти будуть вищими.

В автоматі краще вмикати ручний режим. Варіатор теж часто має ручне керування. Не треба викручувати до межі – достатньо тримати стабільні оберти.

«Ми радимо прожарювати мотор хоча б раз на кілька тижнів. Але лише після повного прогріву й у спокійний день без дощу. Інакше – більше шкоди, ніж користі», – додає Сергій.

Звертайте також увагу на температуру охолоджувальної рідини, витрати пального та не виїжджайте на міські вулиці з цим «ритуалом». Прожарювання – це не гонки. Це профілактика. Але з головою.

Нагадаємо, нещодавно водіям розкрили простий трюк, як швидко охолодити «закипаючий» двигун. Цей лайфхак може бути в нагоді в дорожньому заторі у спеку, коли небезпека перегріву особливо висока.