Як ризики приховують всесезонні шини: їх більше, ніж здається на перший погляд

Багато українців обирають всесезонні шини, щоб зекономити час і гроші. На перший погляд це зручно: купив комплект і забув про сезонне «перевзування». Але чи настільки вони універсальні, як рекламують виробники?

Як пише Jalopnik, головна проблема всесезонних шин – їх компромісність. «Вони показують себе прийнятно влітку і восени, але коли температура падає нижче +7 градусів, ситуація стає небезпечною. Гума дубіє, збільшується гальмівний шлях, і це відчутно навіть на швидкості 40–50 км/год», – каже він.

Для міського водія це може здатися дрібницею. Та варто уявити ожеледь у Києві чи мокрий сніг на трасі Львів–Тернопіль. Всесезонна шина втрачає контакт з дорогою там, де зимова ще тримає.

Втім, плюси у такої гуми також є. Вона довговічніша за зимову, має нижчий опір коченню, а отже, зменшує витрату пального. Саме тому більшість нових авто у салонах комплектують саме всесезонкою. Та у реальному використанні все залежить від регіону. У південних областях, де морозів майже немає, вона може стати компромісним вибором. На півночі й заході України такий підхід радше ризик.

Альтернатива – всепогодні шини з маркуванням 3PMSF. Вони сертифіковані для снігу, хоча й поступаються класичній «зимі». Є ще ультрапродуктивні всесезонні – із кращим зчепленням на сухій дорозі, але слабшими якостями при холоді.

Фізику не обдуриш. Один комплект не може працювати однаково в спеку та в мороз. Якщо ви хочете справжньої безпеки – майте два комплекти шин.