Українець розібрав “Запорожця” – і склав вантажівку

Для умілого майстра кожна машина — мов конструктор. З якого можна скласти все що хочеш! Розібравши старого “Запорожця”, додавши деталі від “Москвича” і зваривши дещо самотужки,  чоловік склав чималу саморобну вантажівку! І не віриться, що основою став старий “Запор”.

…Диво техніки гордо стоїть посеред подвір’я Сергія Махна, мешканця села Матвіївка на Полтавщині. Обдивляюся цей витвір спереду, ззаду. І одна думка не дає спокою — на що це схоже? Аж раптом здогадуюся — звичайно, на легендарну “полуторку”! Отой знаменитий ГАЗ-АА, який славно потрудився на передовій у роки Другої світової війни.

“Авжеж, вгадали, — усміхається 37-річний господар. — Коли я робив цю свою машину, то зумисне конструював кабіну так,  аби схожа була на “полуторку”. Подобається мені та машина-легенда, тож і свою вантажівку зробив подібною до неї”.

Спеціальної технічної освіти Сергій Григорович не має. Але сусіди знають його як майстра на всі руки. Влітку чоловік працює сантехніком у дитячому таборі, в інші сезони — підробляє будівельником. І зрештою вирішив спробувати себе  ще й у ролі машинобудівника.

“Захотів зробити “робочу конячку”, помічну в хазяйстві, — пояснює пан Сергій. — Щоби можна було і мішки з картоплею з городу возити, і щось інше при потребі перевезти. Скажу вам чесно — ця машина мені наснилася. Тож опісля сів, накреслив макет, все продумав. І взявсь до роботи”.

Основою вантажівки став… старий зламаний “Запорожець”. Його Сергій Григорович знайшов у пункті прийому брухту. Викупив. Розібрав на деталі. І став робити із “Запора” нову машину. “На зварену раму поставив мотор від “ЗАЗа”, — пояснює чоловік. — Від нього-таки взяв передні колеса, передню панель та скло кабіни. Задні колеса, задній міст та сидіння — від старого “Москвича”. А передні круглі крила над колесами — від старого мотоцикла “Днепр-11”. Ці деталі теж знайшов на звалищі. Як і коробку передач від УАЗа. Кузов зробив чималий — півтора метра на два з половиною. Сюди можна вмістити вагу до трьох із половиною тонн!”

Дворічною роботою в майстерні чоловік задоволений — машина вийшла надійна та невибаглива. На сто кілометрів  пробігу їй потрібно лише 8 — 9 літрів пального. А на трасі вона легко розганяється до швидкості 80 кілометрів за годину. Та й головну свою місію — вантажну — авто добре виконує. Недавній врожай  бульби чоловік перевіз за раз з свого далекого городу до обійстя – у просторому  кузові всі мішки помістилися.

“Моя “полуторка” неабияк допомагає у господарстві, — підсумовує Сергій Махно. — Тож старий, кимось викинутий, “Запорожець” став хорошою вантажною машиною. Отак мій сон став дійсністю!”

Сергій БОВКУН, газета “Експрес”