ЗАЗ може відновити виробництво автомобілів

Незважаючи на важке фінансове становище, завод продовжував працювати: виробничі лінії підтримувалися на 100% в робочому стані, інжинірингові роботи проводилися згідно з регламентом з додержанням технічних процедур.

Як повідомили в УкрАВТО, всі поточні платежі, в тому числі виплата заробітної плати і податків, розрахунки з постачальниками і партнерами, комунальні платежі здійснювалися заводом в повному обсязі з чітким дотриманням строків. Протягом кількох років Корпорація УкрАВТО надавала ЗАЗу додаткове фінансування для забезпечення операційної діяльності заводу і виплати банкам відсотків за кредитами. Станом на кінець листопада 2018 року сума виплат склала понад 420 мільйонів гривень.

«Протягом кількох років ЗАЗ намагався адаптуватися до нових ринкових умов, практично не прийнятних для існування і розвитку виробництва, – зазначив Олег Папашев, заступник Голови правління Корпорації УкрАВТО з виробництва. – На жаль, системних зусиль менеджменту і материнської компанії з порятунку заводу виявилося недостатньо. В ситуації, коли «евробляхи» узаконені, а до їхніх власників влада прислухається значно уважніше, аніж до виробників, крах автомобілебудівних підприємств неминучий. Закони, що приймаються, стимулюють імпорт, звільняючи його від податків, тоді як для виробників податковий тягар лише збільшується. У цьому контексті надій на відродження повномасштабного виробництва легкових автомобілів на ЗАЗі в найближчому майбутньому стає все менше. Неможливість запустити конвеєр і відновити господарську діяльність заводу не дає шансів задовольнити очікування кредиторів. Ми неодноразово зверталися до влади – чинної і попередньої – з проханням звернути увагу на ситуацію в промисловому секторі, допомогти підприємствам впоратися з наслідками кризи і остаточно не руйнувати середовище, що дозволяє розвивати виробництво в Україні. Дуже прикро, що всі наші звернення залишилися без уваги».

У боротьбі за порятунок ЗАЗу, який опинився в ситуації неплатоспроможності в результаті кризи 2014-2015 рр., були використані всі доступні менеджменту інструменти. В ході довготривалих переговорів з кредиторами, розпочатих ще в лютому 2015-го, вдалося досягти низки домовленостей щодо реструктуризації заборгованості і відстрочки виплат. Однак, в умовах стагнації ринку і практично повної зупинки виробництва, ці заходи не є достатніми для вирішення проблеми відновлення виробництва.

«Проблема ЗАЗу, який опинився в ситуації неспроможності обслуговувати довгострокові доларові кредити, не є унікальною, – пояснила Наталія Бей, заступник Голови правління Корпорації УкрАВТО з фінансів. – Всім великим промисловим підприємствам України була необхідна реновація, яка вимагає серйозних капіталовкладень. Дозволити собі дорогі і короткі гривневі кредити підприємства не могли – через високу капіталомісткість і низьку маржинальність промислового виробництва. Після чотирикратного стрибка курсу долара в 2014 році всі підприємства, які залучали валютні кредитні кошти для модернізації та розвитку виробництва, були, по суті, кинуті напризволяще. На їхні плечі ліг тягар девальвації, що відбулася не з їхньої вини. Уряд же не пішов навіть на такий очевидний антикризовий захід як скасування 18% податку на прибуток для списаних банками кредитів, що не дозволяє застосовувати подібну практику в Україні. При цьому, як показує міжнародний досвід, без часткового списання реструктуризація заборгованості, яка багаторазово виросла внаслідок девальвації, є неможливою. Саме тому ми є свідками банкрутства цілої низки промислових підприємств України».

«З технологічної точки зору ЗАЗ і сьогодні готовий виробляти високоякісну сучасну техніку будь-якого рівня складності, – прокоментував Олег Папашев. – Для цього у підприємства є все: технології, обладнання, кваліфіковані фахівці, всі необхідні договори, ліцензії та дозволи. Проблеми ЗАЗу лежать саме у фінансовій площині – завод потребує санації. Ми дуже сподіваємося, що в ході судової процедури кредиторами будуть ухвалені конструктивні рішення, і після відновлення платоспроможності ЗАЗ зможе продовжити свою виробничу діяльність. Це єдиний правильний і законний шлях для збереження виробничого потенціалу країни».