Українська техніка, що підкорила Європу: як мотоцикли МТ “Дніпро” стали Cossack

Перші мотоцикли Київського мотозаводу почали потрапляти до Старого Світу ще в середині ХХ ст. Але системні та масштабні поставки розпочалися після 1972 року, коли в Європі запрацювала дилерська мережа – понад 200 дилерів! – компанії SATRA Motors (Soviet American Trade Association – Радянсько-американська торгова асоціація). Тоді ж тяжкі мотоцикли КМЗ стали продаватися в Австралії.

У лідерах були саме Великобританія та Австралія – ймовірно, як країни з найбільш консервативним та прагматичним населенням.

Саме вищезгадана SATRA Motors започаткувала новий бренд Cossack – козак. Під ним почали продавати всі радянські мотоцикли – КМЗ, ІМЗ, ІЖ, “Мінськ”, “Схід”, “Рига”. Але саме за важкими оппозитниками назавжди закріпилося ім’я Козак.

Європейський імпортер взявся за справу з правильним розмахом: розгорнули рекламну кампанію Cossack`ів у мотожурналах, не пропускали жодного мотошоу, активно виступали на фестивалях та мотозльотах. На виставках стенди Cossack вражали площею, яскравими рекламними проспектами та чарівними стендистками.

Головна база імпортера розміщувалась на колишньому військовому аеродромі, де крім майстерень також була облаштована випробувальна траса для мотоциклів. Компанія мала власний склад запчастин та сучасний офіс.

Закуплені в Союзі “Дніпро”, перш ніж перетворитися на “Козаків”, отримували світлотехніку з європейським світлорозподілом (під право- або під лівосторний рух), нові колодки та троси гальм, свічкові високовольтні дроти з придушенням радіоперешкод та сучасніші шини. Іноді мотоцикли перефарбовували, причому часом причиною було пошкодження фарби під час транспортування та зберігання на складі. Крім того, багато екземплярів підганялися під вимоги певних груп споживачів, наприклад, встановлювали нові сидіння та крила.

Ця сама SATRA Motors реекспортувала Cossack Dnepr, в їх доопрацьованому вигляді, в інші країни. Достовірно відомо про реекспорт до Австралії та США, причому також є відомості, що до Америки “Дніпро” возила і британська фірма Neval.

Київські мотоцикли були хороші у своїй ринковій ніші, але, як кажуть самі європейські байкери, їхньому масовому поширенню завадили дві речі: технічна відсталість та недостатньо висока якість виробництва. Цікаво, що для щирих фанатів чотиритактних опозитників ці обставини досі не мають принципового значення – на мотоциклах київського виробництва і сьогодні активно катаються європейські байкери, а Dnepr, Cossack та Neval – бажані гості на байкерських мітингах по всій Європі.