Водіям розповіли, куди зникає олива з двигуна

Перевірка оливи в двигуні – операція не дуже популярна серед пересічних автомобілістів. Тому падіння його рівня так часто виявляється несподіванкою для водія. Але куди може зникнути олива? Про це і піде мова далі.

Природна витрата

В будь-якому двигуні олива згорає разом з пальним: залишившись на стінках циліндрів при ході поршня вниз (так звана витрата “на угар”), стікаючи в камеру згорання через клапани, виносячись у систему впуску разом з картерними газами через систему вентиляції.

Через певні конструктивні особливості у деяких сучасних моторах ці природні витрати доволі великі – офіційно до 1 – 2 л на 1000 км. Проти цих витрат нічого зробити не можна: будь-який дилер зачитує вам заводську документацію, де будуть згадані норми витрати оливи – в перерахунку або на 1000 км, або на 1 л палива.

Витрата від зношування пар тертя

Власне, це ті ж природні витрати, але суттєво підсилені віком двигуна. Через більші зазори між кільцями та стінками циліндру, через “розбиті” ковпачки клапанів, через розбалансовану систему вентиляції до камери згорання потрапляє ще більше оливи. Де вона і згорає. Вирішити цю проблему можна лише серйозним ремонтом двигуна – якщо не повною “капіталкою”, то бодай заміною поршневих кілець.

Втрати від засмічення системи вентиляції

На немолодих моторах відкладеннями забиваються канали системи вентиляції, через що утворюється підвищений тиск газів у картері двигуна. Відповідно, цими картерними газами мастило витискується назовні там, де цього не має бути: через найменші нещільності прокладок та сальників. Цю проблему можна подолати, зробивши генеральне очищення системи вентиляції картера або замінивши деякі його деталі.

Протічки через старі прокладки

“Задубіла” гума або “стомлений” корок прокладок пропускають оливу назовні через стики картера з піддоном, кришкою ГРМ та іншими кришками. Зазвичай ці прокладки можна замінити з відносно невеликими витратами коштів.

Особливий випадок

Є ще одна причина, яка не дуже помітно, але підвищує втрати моторного мастила. Буває, що власник використовує не той тип оливи, який вказує автовиробник. Наприклад, у магазинах люблять “підказувати” автомобілістам більш якісні та сучасні типи олив. І часто-густо надають таким чином покупцеві “ведмежу” послугу. Наприклад, часто більш рідка олива не відповідного класу в’язкості активніше, ніж штатна, згорає у циліндрах. Тому якщо мотор не виказує інших проявів зношення, можна спробувати повернутися до “рідного” сорту мастила – і можливо, разом з ним повернеться і нормальна витрата “на угар”.