Діагностика підвіски своїми силами: чому вона стукає і “плаває”

Коли водій відчув певні негаразди з ходовою частиною, він може звернутися на СТО для професійної діагностики. Але на шляху до цього може трапитися кілька перешкод: за це треба платити, у майстерні може бути черга, та й деякі сервісмени можуть виявити зайві проблеми, щоб підзаробити на ремонті. Між тим, багатьом власникам потрібно знати про проблему і обсяг ремонтних робіт завчасно, щоб підготуватися фінансово та узгодити час ремонту з графіком експлуатації машини, повідомляють в Авто24.

Отже, у підвісці щось стукає на нерівностях.

Кульова опора

“Дрібний” та “масивний” гуркіт, що прослуховується найчастіше при ході відповідного колеса вгору-вниз на нерівностях. При гойданні кермом вліво-вправо, як правило, не відчувається. Другий етап перевірки здійснюється на вивішеному на домкраті колесі. Колесо треба узяти однією рукою строго вгорі, другою – строго внизу – і погойдати його в вертикальній площині, тиснучи одну руку від себе, іншу до себе, і навпаки. Допускається люфт з амплітудою не більше 1,0 – 1,5 мм. Якщо більше, то одне з двох: або зносилася кульова (чи дві), або підшипник маточини. Виключити ймовірність підшипника можна, попросивши помічника під час вашого тесту натиснути на гальма. Крім того, зношений підшипник не стукає, а гудить.

Заміна кульової опори для більшості моделей – робота за вартістю на рівні середнього цінника по підвісці. А ось заміна підшипника маточини у більшості випадків – просто найдорожчий випадок з усіх ремонтів підвіски, оскільки слюсареві доведеться знімати кілька деталей передка.

Сайлентблок

Ця гумо-металева втулка видає не завжди системні, часто окремі, немов випадкові удари, нерідко масивні, з відлунням на кузов. В машин із незалежною підвіскою паралельно зі стуками може з’явитися непевність у керуванні. Виявити цю проблему без огляду з ями непросто. Проте, на деяких моделях діагностувати сайлентблок можна погойдуванням колеса у вертикальній площині при вивішуванні його на домкраті. Візуально зношений (порваний) сайлентблок видає себе неспівпадінням осі важеля з центром його втулки.

Майте на увазі, що у більшості машин є один-два сайлентблок біля кожного колеса, але у авто (навіть невеликих) з багатоважільною підвіскою їх буває до 8 штук на одну сторону. На нинішніх моделях ця втулка офіційно підлягає заміні лише з самим важелем, але на неофіційних СТО їх можуть замінювати окремо. На дешевих моделях зі схемою підвіски McPherson заміна сайлентблоків відносно недорога.

Амортизатор (“стійка”)

“Стійку” чути при великих ходах колеса, звук часто немов віддалений, але добре відчутний. Амортизатор, з якого вибігла велика кількість робочої рідини, може призводити до розгойдування відповідної частини машини – передка або корми. Без спеціального стенда це важко помітити, але є ще один спосіб. Якщо добре розгойдати кузов вручну і різко відпустити його, він має за інерцією зробити не більше одного ходу зверху вниз. Якщо більше – стійка зношена (але це не гарантує однозначно, що стукає саме вона). Ще одна ознака більша надійна: несправна стійка майже обов’язково має підтікання робочої рідини.

Заміна амортизаційної стійки – процедура зазвичай непроста і недешева. Ціна складається з цілого комплексу робіт і вартості самого вузла. У більшості автомобілів амортизаційна стійка розбірна і амортизатор замінюється у вигляді вкладиша. Але є моделі, де стійка нерозбірна і її треба або замінювати цілком, або переробляти, приварюючи різьбову частину для можливості заміни вкладиша.

Стійка та втулка стабілізатора

Коли ці деталі стерті, підвіска видає дрібні звуки на нерівностях та (або) окремі стуки в поворотах при кренах кузова. Діагностувати цю проблему простіше всього з оглядової ями, з силою смикаючи за сам стабілізатор. Стійки виходять з ладу частіше, але й і замінювати їх простіше. Стійки кулькового типу замінюють у зборі, в конструкції з гумовими шайбами замінюються, власне, лише шайби. В цілому заміна стійок вважається недорогою процедурою. Складніше (і дорожче) із заміною втулок стабілізатора, які часто ховаються в глибині підкапотного простору.

Кермові накінечники

Шарніри кермового управління (найчастіше їх чотири) внаслідок зносу дрібно гримлять на нерівностях і так само дрібно стукотять при гойданні керма з боку в бік. Додаткова діагностика – гойдання почергово кожного переднього колеса, зі спробою повернути його наліво-направо. Люфт не має перевищувати кількох міліметрів (за рахунок еластичності вкладишів шарнірів), якщо більше – треба шукати, який з шарнірів потребує заміни. Крайні наконечники замінюються елементарно просто, шарніри біля рейки – трохи важче, хоча у деяких моделей дістатися до них механіку буває непросто.

Підрамник

У деяких автомобілів, в тому числі і бюджетних, в конструкції використовується підрамник, до якого кріпляться основні деталі підвіски. Він кріпиться до кузова через кілька сайлентблоків. Об’ємні звуки з віддачею на кузов, які видають ці гумо-металеві втулки, з’являються більш хаотично у порівнянні з іншими випадками. Для заміни зазначених деталей доводиться розбирати майже всю підвіску, тому це недешево – хоча тут, як і в інших випадках, багато залежить від моделі автомобіля.