Чому в Україні погані дороги: названі 3 причини
Директор ДП “ДерждорНДІ” Артем Безуглий розповів у своєму блозі на biz.liga.net, чому в Україні погані дороги, і як з цим боротися.
Три причини
Твердження “у нас немає доріг, тому що крадуть” досить примітивне та популістичне. На жаль, корупція охоплює всі сфери нашого життя і дорожня галузь не є виключенням.
Для подолання корупції в Україні працюють ряд органів, в тому числі і новостворених. Саме в їх сфері відповідальності виявлення корупції в дорожній галузі.
Які ж основні причини незадовільного стану автомобільних доріг?
1. Хронічне недофінансування
Пропущені міжремонтні нормативні строки. Щороку має здійснюватися поточний ремонт 34 000 км автодоріг загального користування, капітальний ремонт – 14 000 км.
Проблему загострює той факт, що таке зношене покриття зазнає негативного впливу від зміни кліматичних факторів: часті переходи температури повітря протягом доби через 0⁰С призводять до потрапляння в мікротріщини води, яка замерзає і тане. Це остаточно руйнує зношене покриття.
В різні роки за оцінками фахівців потреба у фінансових ресурсах на відновлення та розвиток всієї мережі становила від 400 млрд грн до 1,2 трлн грн.
З урахуванням виробничих потужностей дорожніх підприємств, які займаються будівництвом, ремонтами доріг і постачанням дорожньо-будівельних матеріалів, щорічна науково обгрунтована потреба у фінансуванні становила від 40 до 120 млрд грн.
2. Невідповідність техпараметрів доріг навантаженню
Більше 70% автодоріг були запроектовані і побудовані в 60-70 роках минулого століття під діюче розрахункове навантаження 6 тон на вісь, що відповідає фактичній повній масі транспортного засобу 21 тон з максимальною кількістю осей (6 осей).
Сучасні великовагові вантажні транспортні засоби (важкі будівельні самоскиди і т.з. “фури”) можуть значно перевищувати нормативне навантаження. Це суттєво збільшує руйнівний вплив і зменшує нормативний строк служби автодороги.
В Україні спостерігається масове порушення цих норм. Іноді маса транспортних засобів, що рухаються дорогами, може досягати більше 100 тон. В умовах відсутності тотального контролю за перевантаженням, недобросовісні перевізники користуються цим і, намагаються зекономити, не розуміючи, що в подальшому їм же доведеться платити набагато більше через незадовільний стан доріг.
3. Управлінські помилки та прорахунки
Ще донедавна для дорожньої галузі було характерно:
– високий рівень централізації: в Києві вирішували де і яку доріжку між селами ремонтувати;
– багаторічні кадрові експерименти: дуже часто з призначенням на ключові посади дилетантів та далеких від галузі людей, але за потрібними політичними квотами;
– відсутність стратегічного бачення розвитку галузі: хаотичне та безсистемне однорічне планування, високий рівень суб’єктивного політичного втручання в процес планування дорожніх робіт.
Що маємо сьогодні?
За останні 2-3 роки в розвитку дорожньої інфраструктури відбулися серйозні зрушення – почалися реальні реформи там, де десятками років нічого не робилося.
Декілька фактів.
Створено Державний дорожній фонд – стабільне джерело фінансування дорожнього господарства.
З 1 січня 2018 року кошти користувачів почали збиратися в цільовий фонд, а дорожня галузь отримала гарантоване фінансування. 60% коштів дорожнього фонду йде на дороги держзначення (це дороги по який здійснюється основна маса пасажирських і вантажних перевезень в країні), 35% – на місцеві дороги і 5% – на безпеку руху.
Проведено децентралізацію – встановлено розподіл відповідальності між різними органами влади:
– 47 000 км доріг державного значення у відповідальності Укравтодору;
– 123 000 км дороги місцевого значення знаходяться у сфері управління обласних державних адміністрацій;
– 260 000 км комунальних доріг – це зона відповідальності міських, селищних та сільських рад.
Затверджено середньостроковий план дій – програма розвитку автодоріг державного значення на 2018-2022 роки. В її основу закладено маршрутний принцип – з’єднання за п’ять років якісними дорогами усіх обласних центрів країни.
Програма – сигнал для інвесторів вкладати в дорожню інфраструктуру та дорожніх компаній і постачальників матеріалів, які можуть планувати свою діяльність на декілька років вперед.
Запроваджено закупівлю робіт та послуг в дорожній галузі через електрону систему торгів PROZORRO. Це дало можливість побачити повну картину процедури закупівлі і виявити цілий ряд проблем, які раніше приховувалися.
Створено конкурентне середовище на ринку робіт з експлуатаційного утримання. В 12-ти областях на противагу облавтодорам дороги почали експлуатувати приватні підрядники.
Безпека руху на автодорогах. Крім цільового джерела фінансування, затверджена програма підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року. І на дорогах вже бачимо кільцеві розв’язки малого та середнього діаметра, освітлені пішохідні переходи та напрямні острівці при в’їзді в населені пункти для зниження швидкості.
Розпочато оновлення будівельних норм та техстандартів. За останні три роки затверджено вісім державних і галузевих будівельних норм, прийнято 44 національні стандарти, які повністю гармонізовані з європейськими.
Запроваджено 4-рівневий контроль якості виконаних робіт.
Гарантія якості робіт. Підрядники почали надавати гарантію: п’ять років після поточного середнього ремонту, десять – після капітального ремонту.
Впровадження інтелектуальних транспортних систем. Зокрема, Weight in Motion (WiM) – зважування в русі, динамічне зважування, – система автоматизованої попередньої фільтрації потоку транспортних засобів для направлення їх частини для подальшого контролю дотримання вимог габаритно-вагових норм.
Також, Укравтодор впроваджує Геоінформаційну системи керування станом автодоріг. Це система, яка оперативно дозволить отримувати актуальну і точну інформацію про стан дороги для прийняття управлінських рішень, зменшуючи при цьому значення людського фактору.
Є багато невирішених проблем. В першу чергу – темпи ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах недостатні. Більше 90% доріг потребують ремонту.
Що допоможе розвитку дорожної інфраструктури?
- Запровадження системи довгострокового планування (хоча б трирічного) робіт та введення мораторію на внесення будь-яких змін та коригувань до переліку об’єктів.
- Запровадження геоінформаційної системи керування станом автодоріг, яка нівелює суб’єктивне втручання в процес планування робіт. Тобто за її допомогою на підставі даних діагностики автомобільних доріг в автоматизованому режимі будуть визначатися пріоритетні ділянки ремонту.
- Розвиток конкуренції на ринку дорожніх робіт шляхом переходу від пострадянської системи, що базується на ресурсному методі, до ринкової системи ціноутворення (запровадження твердої договірної ціни).
- Удосконалення законодавства про публічні закупівлі в частині можливості реалізації впровадження сучасних форм контрактів Design&Build – одна компанія проектує та будує, та Design&Build&Operate – одна компанія проектує, будує та експлуатує.