Процес отримання біодизельного палива є досить простим. Потрібно тільки масло, спирт та каталізатор. Весь процес у тому, що з олії потрібно витіснити гліцерин і замінити його спиртом.
Для виробництва біодизеля використовуються спеціальні установки. Однак у невеликих обсягах його можна виготовити самостійно. Звичайно, кустарне виробництво не буде надто вигідним, але забезпечить власний парк сільгосптехніки дефіцитним паливом.
Так для 1 тисячі літрів біопалива потрібно 1 т олії, 111 кг спирту, 12 кг каталізатора. З цієї кількості, крім пального, ми отримаємо додатково 150 л гліцерину у первісному вигляді.
Найкращі олії для отримання біопалива – це нейтральні рослинні олії з ріпаку, кукурудзи та соняшника. Що стосується спирту, то крім метанолу зазвичай можна використовувати інші його види, такий як і етиловий. Проте що більше алкоголю, тим менше вихід реакції. Також краще використовувати 100% спирт, тому що при домішках води утворюється додатковий третій шар.
Переваги біодизеля:
– екологічність (кількість викидів шкідливих сполук та твердих частинок при роботі двигуна на біодизелі зменшується на 20-25%, сірки – на 98%, сажі – від 50 до 61%, гідрокарбонатів – та вуглекислих монооксидів – на 30–34%);
– менш негативний вплив на двигун (міжремонтний період збільшується приблизно на 50%, триваліша робота форсунок);
– покращує запуск двигуна;
– найбільш пожежобезпечний вид пального;
– відсутній неприємний запах.
Недоліки біодизеля:
– залишки метанолу в біодизелі є потужним розчинником і призводять до набухання гумових деталей техніки (прокладки та трубки з натуральної гуми);
– при пробігу 1000-1500 км, з моменту переходу на біодизель, рекомендується заміна паливних фільтрів;
– зберігати біодизель більше 3 місяців не рекомендується, оскільки він розкладається;
– низька температура загусання (починає густіти при -10 ° C);
– низька рентабельність виробництва.
Обговорити цю тему в Facebook