Після серії кривавих аварій з маршрутками на автошляхах Україну шокувала чергова резонансна ДТП: в ніч на 25 липня водій автомобіля Hummer Кирило Островський на пішохідному переході в центрі столиці збив 10-річну дівчинку, в той момент, коли вона на зелений сигнал світлофора разом з матір’ю переходила дорогу. Після ДТП водій, за словами очевидців, намагався втекти з місця події і навіть зняти номери зі свого автомобіля, щоб його не могли ідентифікувати. Ситуації, коли так звані “мажори” є винуватцями резонансних ДТП, а потім їх намагаються “відмазати” в судах, на жаль, стають все більш поширеними. Як змінити стан справ, розбирався “Апостроф”.
Як “відмазатися”
Кирилу Островському завдяки суспільному резонансу “відмазатися” поки не вдалося: Шевченківський райсуд столиці відправив його в СІЗО на два місяці без права внесення застави. Правда, нардеп Ігор Мосійчук, який активно висвітлює подробиці цього ДТП на своїй сторінці в соцмережах, стверджував, що йому вже дзвонили колеги за парламентом з проханнями менше приділяти уваги цій темі.
А от бізнесмен Петро Димінський, автомобіль якого збив на смерть жінку в серпні минулого року, благополучно встиг виїхати з країни. І в той час, як Нацполіція намагається домогтися від Інтерполу оголосити Димінського в розшук, бізнесмен в Туреччині вільно відвідує тренування свого клубу ФК “Карпати” і роздає інтерв’ю.
Вдалося уникнути покарання і Станіславу Толстошеєву – сину бізнесмена Андрія Толстошеєва. У січні позаминулого року 21-річний хлопець, перебуваючи за кермом автомобіля Mercedes, врізався в столичний кіоск. У результаті ДТП загинула жінка, а Станіслав Толстошєєв, як виявилося, в момент аварії не контролював свої дії, бо в нього стався напад епілепсії.
Як розповів “Апострофу” полтавський активіст Дмитро Бурмака, основних схем, завдяки яким п’яним винуватцям ДТП вдається піти від відповідальності, діє дві.
“Перший варіант – домовитися безпосередньо в лікарні, де беруть аналізи на алкогольне та наркотичне сп’яніння. Ставка від 3 до 5 тисяч гривень. Але лікарі допомагають тільки в тому разі, якщо за винуватця ДТП ручається якийсь знайомий, тобто все робиться через посередників і перевірених людей. Безпосередньо лікарі не беруть грошей, – говорить Дмитро Бурмака. – Другий варіант – домовитися безпосередньо з суддею. Цим вже займається адвокат. Якщо ти домовився з суддею, суд може анулювати протоколи, вказавши, що порушено процедуру. Природно, домовитися з суддею дорожче, ніж з лікарем, але ця сума менше штрафу, який доведеться заплатити п’яному водієві. Приблизно 7-10 тисяч. Пару разів намагалися вирішити з патрульними поліцейськими, навіть самі патрульні пропонували вирішити питання, але врешті патрульних в межах кримінальної справи і заарештували. Один відбувся штрафом і був звільнений, а другий отримав 5,5 років”.
Правда, такі такси діють у разі, якщо в ДТП постраждав тільки метал автомобіля, а не живі люди, або просто водій попався п’яним за кермом. Що стосується аварій із загиблими, то вибір залишається таким же: лікарня чи суд, просто ставки зростають у багато разів, а суми хабарів обчислюються вже в іноземній валюті.
Покарання не для всіх
Між тим пияцтво за кермом – далеко не найпоширеніша причина смертності на дорогах. Так, за даними Нацполіції, останні три роки дійсно спостерігається тенденція зростання кількості ДТП. У 2015 році на автошляхах України сталося 138,5 тисяч аварій, в 2016-му – 158,7 тисяч, а в минулому році – 162,5 тисячі. Зростає і кількість жертв ДТП: 3410 загиблих в 2016 році і 3432 людини в 2017 році, із них 115 осіб стали жертвами п’яних водіїв за кермом. Це, звичайно, не мало, але в результаті аварій через перевищення безпечної швидкості руху минулого року загинуло 658 осіб. Цифра дійсно вражає.
Після резонансної ДТП в жовтні минулого року в Харкові за участю Олени Зайцевої, коли під колесами Lexus RX 350 загинуло шість осіб, у МВС ініціювали обмеження швидкості в населених пунктах до 50 кілометрів на годину. Чи допоможе така міра знизити смертність на дорогах? Експерти і автомобілісти досі сперечаються, але наразі 50 кілометрів – це фікція. Адже проконтролювати, з якою саме швидкістю рухається авто, у поліції немає ніякої можливості: ручні радари скасували, а систему фотовідеофіксації порушень досі не ввели. Правда, після серії кривавих ДТП з маршрутками міністр інфраструктури Володимир Омелян пообіцяв повернути на дороги скандально відомі “Візири”, але потім дав задню, мовляв, вибачте, панове хороші, погарячкував, і взагалі не час зараз “торпедувати” це питання.
Ось і виходить, що закон є, але виконувати його зовсім не обов’язково. А саме невідворотність покарання, на думку експертів, і є єдиною гарантією порядку і безпеки на дорогах, адже який би штраф не намалювали законодавці, якщо у водія буде залишатися можливість “вирішити по-людськи”, люди будуть гинути і надалі. При цьому невідворотність покарання в першу чергу повинні відчути не водії, а чиновники, правоохоронці та лікарі, які допомагають винуватцям ДТП “відмазуватися”.
“А зараз всі чудово розуміють, що ніякої відповідальності не буде. Навіть поліцейський, який попадається на хабарі, зараз складає договір з прокуратурою, визнає провину і відбувається простим штрафом, – додає Дмитро Бурмака. – А що стосується суддів, то їх процесуально неймовірно важко зловити на хабарі. Усе вирішується через Київ. Нещодавно у нас все ж прибрали одного суддю, якого спіймали на хабарі, але ви собі уявити не можете, як це було важко”.
Що ж стосується водіїв, то за словами експертів, навіть якщо система фотовідеофіксації запрацює в Україні найближчим часом, вона не стане панацеєю від усіх бід на дорогах.
“Людина порушила правила дорожнього руху, сталася ДТП, хтось загинув, і водія оштрафували за перевищення швидкості. Але це міра вже постфактум, – пояснює “Апострофу” урбаніст Григорій Мельничук. – Крім того, є велика проблема з тим, щоб лист щастя отримав реальний порушник, а не стороння людина. У нас є дві категорії автомобілів, які не мають реєстрації на власника машини, продані за генеральним дорученням, і авто на євробляхах. Водії цих машин по суті не будуть підпадати під фотовідеофіксацію”.
За словами Мельничука, більш ефективним інструментом для підвищення безпеки на дорогах є відповідність дорожньої інфраструктури тим швидкостям, які мають бути за законом.
“Якщо у нас встановлено обмеження для населених пунктів у 50 кілометрів на годину, то не може бути в місті широке, пряме шосе з просторими смугами, яким будь-яка людина буде їхати швидше. Крім того, одночасно має створюватися величезна кількість інженерних рішень: острівці безпеки, викривлення проїжджої частини, круговий рух, як це влаштовано в європейських країнах, де водій фізично не може їхати швидше, ніж це дозволено законом. Водія заганяють у такі рамки, що, якщо він буде їхати швидше, він розіб’ється раніше, ніж встигне когось збити”, – резюмував експерт.
Обговорити цю тему в Facebook