Заміна оливи в двигуні – ключовий аспект обслуговування автомобіля, що впливає на його довговічність і ефективність. Існує кілька методів, що дають змогу визначити, коли мастило втратило свої властивості і потребує заміни. Розглянемо чотири основні підходи до цього питання.
1. Заміна оливи за календарем
Цей метод полягає в заміні оливи через певні проміжки часу, незалежно від пробігу автомобіля. Зазвичай виробники рекомендують міняти оливу кожні 6-12 місяців. Такий підхід особливо актуальний для автомобілів, які експлуатуються в умовах міського режиму, з частими короткими поїздками і тривалими простоями.
2. Заміна оливи за пробігом
Найпоширеніший метод, який ґрунтується на рекомендаціях виробника щодо пробігу між замінами оливи. Зазвичай цей інтервал становить 10-15 тисяч кілометрів. Однак, цей показник може варіюватися залежно від типу оливи та умов експлуатації автомобіля. Наприклад, важкі умови експлуатації, такі як їзда в гірських районах або з частими зупинками і запуском двигуна, можуть вимагати частішої заміни оливи.
3. Заміна оливи за мотогодинами
Цей спосіб особливо корисний для комерційних автомобілів і спецтехніки, де час роботи двигуна важливіший, ніж пройдений кілометраж. Одна мотогодина приблизно еквівалентна 50-60 кілометрам пробігу. Отже, якщо автомобіль працює на холостому ходу або в умовах інтенсивного навантаження, відстеження мотогодин може дати більш точне уявлення про необхідність заміни оливи.
4. Заміна оливи за її станом
Цей метод вважається найбільш точним, особливо для старих автомобілів і нещодавно придбаних машин з невідомою історією обслуговування. Перевірка рівня і стану оливи повинна проводитися не рідше, ніж раз на 1-1,5 тисячі кілометрів.
Основні ознаки, що вказують на необхідність заміни оливи, включають:
Зростання чаду: Якщо рівень оливи різко падає після кількох тисяч кілометрів пробігу, це може свідчити про вироблення ресурсу оливи або її низьку якість. У будь-якому разі, потрібна заміна лубриканта.
Колір і прозорість: Масло в бензиновому двигуні не повинно бути абсолютно чорним. Через нього мають бути видні ризики на щупі. Якщо масло чорне і непрозоре, воно втратило свої властивості.
Запах: Масло не повинно пахнути горілим. Запах гару вказує на сильний перегрів оливи і втрату її якостей.
В’язкість: Для оцінки в’язкості нанесіть краплю масла на щуп. Вона має застигнути, зібратися і протриматися кілька секунд перед тим, як впасти. Це свідчить про нормальну в’язкість оливи.
Обговорити цю тему в Facebook