Багатотисячний штраф та позбавлення права керування: як поліцейські розводять наївних водіїв
Відмова пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння тягне за собою відповідальність як при керуванні автомобілем в «нетверезому» стані!
Як поліція складає протоколи по статті 130 КУпАП на «тверезих» водіїв і як не попастись на провокацію інспектора розповідає Дорожній адвокат.
За керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння передбачено відповідальність у вигляді штрафу 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (ч.1 ст.130 КУпАП). Повторне протягом року аналогічне порушення тягне за собою накладення штрафу 20 400 грн. з позбавленням права керування на строк три роки (ч.1 ст.130 КУпАП).
Огляд на стан алкогольного сп’яніння водій повинен пройти на вимогу поліцейського, якщо інспектор побачить явні ознаки алкогольного сп’яніння, зокрема запах алкоголю, порушення координації рухів, мови, тремтіння пальців рук тощо. Огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров’я.
Якщо ж при зупинці виникає конфлікт між водієм та поліцейським, то часто «розлючений» інспектор одразу починає «бачити» такі ознаки без їх фактичної наявності та пропонує водієві пройти відповідний тест. Для водія ж довести, що таких ознак на момент зупинки не існувало майже не реально.
Тому водії, які не перебувають в стані алкогольного сп’яніння та сліпо переконані у своїй правоті через конфлікт з інспектором, відмовляються від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров’я.
Причиною такої відмови є не достатня поінформованість щодо відповідальності за такі дії, однак, відповідальність за відмову пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння прирівнюється до відповідальності за керування в стані алкогольного сп’яніння.
Через це більшість протоколів по статті 130 КУпАП виписується саме внаслідок відмови водія від проходження такого огляду.
Це зручно і для поліцейського як по часу, так і по складності, оскільки зафіксувати факт відмови і скласти протокол за відмову набагато простіше, ніж проводити процедуру огляду відповідним пристроєм на місці зупинки чи у медичному закладі. До того ж, якщо факт наявності алкоголю у водія не підтвердиться, то поліцейський окрім витрачених 1-2 годин часу ризикує отримати скаргу на неправомірні дії.
Тобто така відмова від огляду на стан алкогольного сп’яніння вигідна поліцейському, але аж ніяк не водію.
Таким чином, фактично «тверезий» водій, який відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння через те, що був переконаний у надуманості та відсутності будь-яких підстав для проходження тесту, повертається додому із складеним протоколом по ст. 130 КУпАП. Ще важче буде «виграти» таку справу у суді при підтвердженому факту відмови, оскільки дії поліцейського у такому випадку є правомірними.
Отже, ВОДІЄВІ НЕ СЛІД ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ОГЛЯДУ, ОСКІЛЬКИ ТАКА ВІДМОВА ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, АНАЛОГІЧНУ ТІЙ, ЯКА ПЕРЕДБАЧЕНА ЗА КЕРУВАННЯ В СТАНІ АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ.