На світлофорі Tesla Model 3 залишає позаду навіть спорткари – її водій тисне педаль, і авто рве з місця без затримки. Проте вже на автобані картина інша. Там електрокари часто поступаються навіть звичайним бензиновим седанам. Чому? Видання SlashGear дає відповідь на це питання.
Вся справа в тязі. Електромотор видає максимальний крутний момент одразу – без розгону, перемикань і «підхоплення». Саме це забезпечує стрімкий старт. Але далі виникає межа. Більшість електромобілів мають лише одну передачу вперед. Вона працює ефективно до 130–150 км/год. Після цього динаміка падає.
На відміну від авто з ДВЗ, де кілька передач розподіляють потужність, електромотор крутить напряму – як є, так і подається на колеса. Саме через це електрокари не розганяються до 250 км/год так само легко, як ті ж BMW M340i або Audi S4.
Ще один фактор – маса. Навіть компактний електромобіль важить на 20–50% більше за бензиновий аналог. А зайві 300–500 кг пригнічують прискорення після певної межі.
Є і технічні обмеження. Потужні батареї швидко нагріваються, якщо видають енергію на великій швидкості. Тому виробники часто обмежують максимум електронікою. Наприклад, новий Dodge Charger Daytona EV при 670 к.с. зупиняється на 219 км/год. Це менше, ніж у багатьох ICE-моделей з удвічі меншою потужністю.
Хоча рекорди трапляються. Rimac Nevera видає 258 миль/год (416 км/год), але має величезну батарею на 117 кВт·год і запас ходу лише 328 км. А японський Aspark Owl розігнався до 440 км/год – рекорд серед електричних гіперкарів.
Проте такі авто – винятки. Більшість електромобілів створюють не для перегонів, а для щоденної їзди. І саме тут швидкий старт має більше значення, ніж максимальна швидкість.
Обговорити цю тему в Facebook