Що варто додавати до пального після заміни мастила: порада, яка врятує від дорогого ремонту
Залив якісний бензин і поїхав. Усе працює, форсунки не засмічені, витрати нормальні. Але вже за кілька тисяч кілометрів щось іде не так. Двигун троїть. Реакція на педаль гальмується. З’являється дивне деренчання. Багато водіїв у такій ситуації звинувачують пальне. А дарма.
Як пише Motor1 з посиланням на технічного фахівця і ютуб-блогера Лейка Спіда-молодшого, сам бензин – навіть преміальний – не рятує двигун від вуглецевих залишків. Він лише трохи знижує швидкість їх накопичення.
«Хто їздить багато і довго, той знає: очищувачі потрібні. Без них – повільна смерть двигуна», – пояснює Спід.
Йдеться про мийні присадки. Це рідини, які змішуються з паливом і проходять через усю систему впорскування. Вони розчиняють нагар, чистять сопла та клапани. Особливо це важливо для машин із розподіленим упорскуванням, де вуглець накопичується на впуску. Результат – зростає витрата пального, а тягова сила падає.

Автосервіс у Києві підтверджує: із кожним роком звернень через «забиті» форсунки стає більше.
«Ми бачимо чимало машин із 80–100 тисячами пробігу, у яких двигун глухне через банальне ігнорування профілактики», – каже механік Станіслав.
Ціна питання невелика. Флакон якісної присадки коштує кількасот гривень. Його вистачає на 3–4 тисячі кілометрів. Тобто додаткові витрати – приблизно 2 гривні на кожен кілометр. Для порівняння: капремонт бензинового двигуна – від 40 000 грн.
Щоб не морочити собі голову з календарем, Спід радить доливати присадку кожного разу під час заміни моторної оливи. Зручно. А якщо ще й заправлятися на перевірених АЗС, то мити паливну систему доведеться рідше.
Мийна присадка – не панацея. Але як базова профілактика – працює. І двигун дякує без слів.
Обговорити цю тему в Facebook