Помилка з моторним мастилом не знищить двигун миттєво. Машина не вибухне, не застукає, не заглохне відразу. Але з часом така необережність обертається дорогим ремонтом, попереджають механіки, з якими поспілкувалась «Твоя МАШИНА».
Мастило створює захисну плівку між металевими деталями. Якщо воно має неправильну в’язкість, ця плівка рветься, і починається сухе тертя.
«На холодному запуску густе мастило рухається повільно, підшипники лишаються без змазки. А тонке – не тримає тиск, і мотор гріється швидше», – пояснює автомеханік Ігор К. із Черкас.
Наслідки приходять поступово. Спершу чути легке тремтіння чи запах гару. Потім падає тяга, з’являються витоки, а фільтр забивається шламом.
«У клієнта з Hyundai Tucson після трьох тисяч кілометрів мотор почав стукати – залив мастило не тієї серії», – розповідає фахівець.
Ще гірше, коли змішують різні типи мастил. Синтетика й мінералка реагують між собою, втрачаючи властивості. У результаті мастило густіє, а всередині з’являється нагар, який блокує канали подачі. Якщо ж змішати оливи з різною в’язкістю, різниця в щільності прискорює знос циліндрів.
Єдиний надійний спосіб уникнути проблем – дивитися в інструкцію виробника. У кожної марки свої сплави, свої допуски. Porsche, наприклад, радить мастило Mobil 1, а Honda – власну оригінальну серію, розраховану на їхні метали.
Якщо ви вже помилилися, не зволікайте. Злийте мастило й замініть фільтр. Це дешевше, ніж капремонт. Літр якісної оливи коштує 200–500 гривень, тоді як новий двигун – сотні тисяч.
Обговорити цю тему в Facebook