Сучасні автомобільні двигуни відрізняються від попередників технологічністю, високою потужністю, економічністю та екологічністю. Однак, є зворотний бік подібних досягнень.
Пропонуємо Вашій увазі ТОП-5 недоліків сучасних двигунів, які здатні перекреслити усі їхні переваги.
Зниження ваги
Більшість автовиробників останнім часом включилося в гонку з планомірного зниження ваги нових моделей. В першу чергу, це стосується двигунів і трансмісії, як одних з найбільш масивних частин машини. Це призводить до того, що місце чавунних блоків займають алюмінієві, поршні зменшуються, колінвали тоншають тощо.
З одного боку, це добре, тому що поліпшується співвідношення маси до потужності. Але з іншого, алюмінієві блоки складні у виробництві, гірше переносять перегрів і вимагають якісного гільзування циліндрів. Тонкі та легкі поршні, крім очевидних плюсів, мають малий ресурс, дуже не люблять детонацію і схильні до прогоряння робочої поверхні.
Гонка за екологічністю
Посилення вимог щодо вмісту шкідливих викидів змушують виробників робити малооб’ємні двигуни з максимальним ККД і мінімальною витратою палива, що начебто добре, але дуже знижує загальний ресурс. Внаслідок цього агрегати видають максимальну ефективність, але через це швидко зношуються.
Ще одна неприємна особливість «екологічних» моторів – підвищення робочої температури для більш повного згоряння суміші. Це допомагає допалювати шкідливі сполуки перед викиданням їх у вихлопну трубу, але змушує мотор працювати на межі перегріву (привіт алюмінієвим блокам).
Запрограмоване старіння
Мірилом ефективності роботи будь-якої компанії є постійне зростання прибутку. Серед автомобілістів досить часто зустрічається думка, що замість того, щоб робити машини «на століття», деякі автовиробники навмисно обмежують термін служби вузлів автомобіля, щоб заробляти на запчастинах та обслуговуванні, попутно провокуючи покупців частіше оновлювати свій автопарк. Передбачається, що в зв’язку з цим в сучасних автомобілях з’явилися спеціально закладені слабкі місця, т.зв. запрограмоване старіння і мода на нерозбірні деталі.
Офіційні представники світового автопрому заперечують подібні звинувачення.
Чутливість до якості пального
З огляду на те, що сучасні силові установки працюють практично на піку своєї продуктивності, при високому ступені стиснення і з чутливими елементами фільтрації відпрацьованих газів, вони дуже не люблять неякісне пальне. На жаль, в наших реаліях не завжди можна бути впевненим в якості бензину або дизпалива. Сучасні двигуни часто не прощають неякісної продукції.
Детонація може легко зруйнувати полегшені поршні, може перегрітися алюмінієвий блок циліндрів, а чутливі і дорогі каталізатори і т.п. швидко забиваються і виходять з ладу.
Збільшення міжсервісного інтервалу
Часто це лише маркетинговий хід, щоб штучно створити у покупця враження надійності, в першу чергу, силового агрегату. З цією метою виробники стали навперебій збільшувати пробіг до чергової заміни оливи. Зараз справа дійшла до 15, а інколи і 20 тис. кілометрів. Виправдовується це «надійністю» сучасних моторів і якістю синтетичних мастил.
Втім, незважаючи на маркетингові обіцянки автовиробників і дилерів, краще не економити на матеріалах і міняти оливу кожні 7,5-10 тис. км пробігу.
Сучасні двигуни – потужні, легкі й економічні, але при цьому складні та дорогі в обслуговуванні, вимогливі до паливно-мастильних матеріалів і аж ніяк не «довговічні».
Обговорити цю тему в Facebook