В Україні хочуть терміново змінити правила розмитнення автомобілів
У переліку зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктів з’явився документ з номером 3389, який стосується питань розмитнення автотранспорту.
Про це пише AUTO.RIA.com.
Запропоновано у ньому наступне:
- Вилучити з формули розрахунку акцизу на легкові авто коефіцієнт віку;
- Вилучити підвищуючі коефіцієнти х40 та х50 для вантажних авто, які застосовуються відповідно для машин віком понад 5 та 8 років;
- Дозволити першу реєстрацію всіх транспортних засобів з будь-яким екостандартом «Євро» чи без такого;
- Дія цих норм тимчасова, протягом 180 днів.
На перший погляд, якщо якісь підвищувальні коефіцієнти вилучають, то щось має подешевшати. У нашому випадку – розмитнення автомобілів. Проте не варто поспішати з висновками…
У тексті проєкту та супроводжувальних документів присутні певні помилки. Документ містить зміни до Податкового кодексу й водночас йдеться про призупинення кількох статей іншого закону, котрий регламентує екологічні стандарти, яким повинні відповідати транспортні засоби, що підлягають першій реєстрації в Україні. Такий формат неприпустимий, оскільки для зміни «прохідних» екостандартів, навіть тимчасової, має бути запропонований та прийнятий окремий законопроєкт.
Припустивши, що цей проєкт таки став законом, тимчасове зменшення розміру акцизного збору стане несправедливим у відношенні до тих, хто розмитнював машини за дійсними ставками, та буде це робити після закінчення тимчасового періоду тривалістю 180 днів. І це суперечить статті 4.1.2 ПКУ, у якій йдеться про рівність усіх платників перед законом та недопущення дискримінації.
Також надання тимчасових «знижок» призведе до падіння цін на окремі авто на вторинному ринку, від чого виграють ті, хто встигне «пригнати» авто дешевше, й «зависнуть» продажі у тих, хто розмитнював авто до або після 180-денного строку, або ж ці автовласники втрачатимуть кошти при продажу. Ця проблема може критися в будь-якому тимчасовому варіанті, тож ідеї щодо зменшення податків можуть пропонуватись до розгляду законотворцями лише як остаточні рішення на постійній основі.