Який вплив на дороги мають авто на єврономерах

2

Компанія INRIX Global Traffic Scorecard, що аналізує вплив заторів на дорогах великих міст світу, опублікувала рейтинг завантаженості доріг за 2017 рік. В Європі безумовними лідерами стали Москва, Лондон і Париж. Згідно з дослідженням, у цих містах на затори людина витрачає від 90 до 70 годин на рік. У жителів трьох мегаполісів на перебування у трафіку йде від 13 до 26% загального часу поїздок. Зараз муніципалітети витрачають колосальні ресурси, аби змінити ситуацію та зменшити кількість автомобілів на дорогах.

Києва у рейтингу INRIX поки немає. Але вже дуже скоро українська столиця може потрапити до даного списку – кількість автомобілів на наших дорогах стрімко збільшується. Чому це відбувається і що потрібно зробити, щоб не повторити «автомобільний» досвід інших міст, розповів у колонці для Mind Дмитро Беспалов, директор компанії «А+С Україна».

Звідки – «іноземці»? Напевне, багато хто звернув увагу, що на дорогах українських міст істотно додалося автомобілів із європейськими номерами. Зрозуміло, тут немає приводу радіти такому очікуваному буму автотуризму з Європи. Адже до нашої країни там все ще ставляться з великою пересторогою та в основному не ризикують їхати сюди на автомобілях. Тут інше. Мова про автомобілі, що привезли із Європи для користування наші співвітчизники, або про так звані «євробляхи».

Скільки «європейців» у Києві? У зв’язку з тим, що такі автомобілі, з огляду на головну особливість схеми «транзиту», не потрібно ставити на облік в МВС, можна лише доволі приблизно судити про динаміку процесу автомобілізації, що відбувається зараз. Джерел, по суті, всього два: це офіційна статистика ДТП за участю «євроблях» і опитування мобільності населення міст.

Так, у столиці відбулося вже два таких опитування – в 2015 та 2017 роках. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) для World Bank проводив соціологічне опитування мобільності населення міста, в рамках якого було опитано 30 000 чоловік. У анкеті обов’язково було запитання: скільки автомобілів перебуває у розпорядженні вашого домогосподарства? Перше дослідження зафіксувало цю величину на позначці 213 автомобілів на 1000 жителів, друге вже констатувало рівень автомобілізації в 257 автомобілів на 1000 жителів. А це – вкрай стрімкий тренд зростання.

Чому їх стане більше? Ситуацію для України ускладнює й вектор, який прийняли у своєму розвитку європейські міста. Багато з них, хто – до 2040-го, хто – до 2025-го, а хто – вже до 2020 року, планують заборонити пересування містом приватних автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Європейські муніципалітети прагнуть зробити свої міста ще чистішими, ще тихішими, ще безпечнішими й зручнішими для життя.

Водночас це стане і перевіркою на міцність для українських міст. Всі ці прекрасні великі Audi, BMW і Mercedes, із величезними двигунами, які ще пахнуть новим авто, стануть непотрібні Європі. І де вони тоді опиняться? Правильно – на дорогах наших міст.

Чого чекати Києву до 2025 року? Якщо оцінити поточний київський тренд автомобілізації, можна зробити прогнози. Як водиться – оптимістичний, песимістичний і реалістичний. Відповідно до першого, до 2025 року нас чекає до 300 автомобілів на 1000 жителів. За другим – близько 450, а за третім сценарієм – десь біля 375.

Така динаміка автомобілізації Києва в першу чергу демонструє негативну оцінку городянами громадського транспорту, можливості пересування пішки та велосипедної інфраструктури. Іншими словами, якщо жителям міста не пропонують комфортний громадський транспорт, то вони як-небудь самі справляються зі своїми поїздками – на особистому авто.

Наскільки це погано? Звичайно, існує кореляція між кількістю автомобілів у місті і сумарним їхнім пробігом. З пробігом зросте і кількість ДТП, і емісія шкідливих речовин, а також і час поїздки. Якщо зараз ми витрачаємо на середню поїздку по Києву на автомобілі близько години свого часу, то з ростом числа «європейців» цей час буде збільшуватися спочатку до 1,5 години, а потім і до двох. Транспортна втома і погана екологія безпосередньо впливатимуть на продуктивність роботи, а також на якість та тривалість життя поза нею.

Що робити? Спочатку здавалося, що ми зуміємо проаналізувати помилки європейських міст 1970-1980 років і не допустити їх, «перескочити на новий рівень», так би мовити, разом з ними. Для цього треба було б зробити пріоритетним і стрімко розвивати громадський транспорт, велосипедну й пішохідну інфраструктури. Безкомпромісно слідувати принципам формування стійкої мобільності, економічно обмежувати користування особистим автомобілем в місті, наприклад, високою вартістю паркування або екологічними податками. Але по всьому видно, що це не так.

Які прогнози? Українці, скажімо так, «голодні» до автомобілів. Для нас це символ статусу, комфорту, свободи і незалежності. Ми змушені будемо слід у слід пройти шляхом автомобілізації європейських міст, і самостійно зрозуміти, чому там особистий автомобіль став зараз «нон грата». За ці майбутні уроки хтось платитиме грошима, хтось – здоров’ям або життям, обірваним у ДТП, але в основному всі городяни заплатять своїм часом. Пора запасатися терпінням і придумувати, як у Києві проводити 1,5-2 години шляху з дому на роботу, а потім стільки ж – у зворотному напрямку.


Не пропустіть