Поліція навмисно приховує кількість жертв ДТП в Україні

Кількість жертв дорожньо-транспортних пригод в Україні впевнено зменшується – такий висновок можна зробити, вивчаючи звіти патрульної поліції щодо ДТП. Звісно, що настільки значне зменшення кількості загиблих та травмованих, при тому, що помітних кроків для підвищення безпеки на дорогах не спостерігається, викликає сумніви. Та стверджувати будь-що інше, не маючи достовірних альтернативних підрахунків, неможливо – це будуть лише припущення. Проте, нещодавно Економічна правда зробила власне дослідження із залученням експертів, яке доводить, що наявні офіційні дані все ж неправдиві.

Причин виникнення розбіжностей між оприлюдненими та дійсними показниками чимало. Одна із них – відсутність єдиних правил обліку ДТП, зазначають у матеріалі журналісти «ЕП». Цю думку підтверджує заступниця директора Центру демократії і верховенства права CEDEM Олеся Холопик. Фактично, патрульна поліція не має чіткого обов’язку збирати всю інформацію про ДТП, повідомляє експерт.

Ще один момент – відсутність інформаційної взаємодії між ППУ та медичними закладами – частина травмованих гине після ДТП, в лікарнях, й інформація про такі жертви може не потрапляти до статистики. Також Олеся Холопик звертає увагу на те, що дані обласних управлінь поліції часто відрізняються від загальноукраїнських даних, що ставить під сумнів достовірність значень, наведених у таблицях НПУ. Водіям приготуватись: «листи щастя» на підході!

Про занижені числа від НПУ свідчать і звіти МОЗ, які надали активісти громадської організації «Vision Zero для України». Як приклад наводяться дані за 2016-й рік, що містять інформацію про 4809 загиблих, – а це на 50% більше, ніж дані Управління БДР НПУ.

Числа, більші від тих, які оприлюднює Нацполіція, присутні й в звітах Держкомстату: за 13 років розбіжність становить майже 16 тисяч загиблих.

Також журналісти «ЕП» провели власне дослідження: порівняли статистичні дані про ДТП із публікаціями в ЗМІ про ДТП та наявність жертв у них. В результаті було виявлено ряд випадків, коли поліція вказувала нульові або занижені значення для окремих регіонів, в той час, коли ЗМІ повідомляли та підтверджували фотографіями дані про аварії із жертвами.

У2016 році, розслідування за таким же принципом було проведено активістами ГО «Vision Zero для України». Результатом стало виявлення занижених даних у 14 регіонах України. Було проаналізовано 145 смертельних випадків, з яких 70 (48%) не потрапили в офіційні звіти НПУ. Автори дослідження зазначили, що «на сьогодні Україна не має правдивих даних про аварійність на дорогах, відтак посадові особи, міжнародні організації, суспільство загалом отримують фіктивні дані про ДТП».

Наші дослідження

У матеріалі про справжню кількість жертв ДТП на мільйон населення та місце України у світових рейтингах ми зазначали: якщо динаміка зниження найважчих наслідків дорожніх аварій буде такою, як нам демонструють, то незабаром Україна наблизиться до європейських лідерів з дорожньої безпеки. Що, очевидно, без реальних кроків для підвищення БДР — не є реальним.

Чому дані можуть бути фальсифіковані?

Одним із завдань Департаменту патрульної поліції є забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно, в якості одного із критеріїв оцінки ефективності ППУ може застосовуватись звітність по ДТП. Тому, не виключено, що дані занижуються для регулярного звітування посадових осіб перед начальством, з метою продемонструвати якісну роботу в сфері дорожньої безпеки, зазначено у статті «ЕП».

Для чого потрібні достовірні дані?

Володіючи точною та детальною інформацією про дорожньо-транспорті пригоди можна вживати практичні контрзаходи щодо зниження негативних показників. Знаючи про місця концентрації ДТП можна розробляти плани реконструкції небезпечних ділянок, встановлювати світлофори, знаки, споруджувати розв’язки чи хоча б встановити додаткове освітлення над пішохідним переходом.

Розуміючи головні причини ДТП можна напрацьовувати шляхи їхнього подолання – змінами програм навчання водіїв, регулюванням мір відповідальності за окремі порушення, посиленням контролю (наприклад – введенням «пунктів тверезості» чи встановленням відеокамер, радарів). Якщо ж статистика спотворена, створювати ефективні заходи із підвищення дорожньої безпеки неможливо. Три тисячі смертей щорічно: чи покращиться дорожня безпека в Україні?

Чи є шанси виправити ситуацію?

Офіційно – так. Існує «Державна програма підвищення рівня БДР до 2020 року». Вона має розділ щодо збору статистики про ДТП за методикою CADaS (Common Accident Data Set). Ця методика успішно застосовується у Європі, вона виключає подвійне чи неточне трактування обставин пригод, мінімізує вплив «людського фактору».

Однак, згадана держпрограма досі існує лише на папері – жодної інформації про втілення хоча б перших її тез немає. Як немає і відповіді на наш запит (надісланий ще у липні) від Мінінфраструктури, у чиїх стінах згадана програма була створена, щодо стану справ із реалізацією заходів з підвищення БДР. Отже, щоб дані про ДТП із різних джерел не розходились, державним інституціям необхідно вийти за межі «паперових рішень» та перейти до практики.


Не пропустіть