Сучасні автомобілі просто рясніють різними опціями! Багато з них дійсно корисні. Їх створювали та впроваджували роками, переслідуючи мету зробити керування автомобілем максимально зручним, комфортним та безпечним. Але в прагненні побудувати чудовий автомобіль виробники перевершили самих себе. У них вийшли абсолютно непотрібні пристрої (наприклад, кермо з функцією підігріву та охолодження). Вони лише ускладнюють конструкцію, завищують вартість машини і приносять багато проблем, хоч і подаються як революційні рішення в автомобілебудуванні. На думку автомобільних експертів від них сміливо можна відмовитись, інформує “Твоя МАШИНА”
1. Підрульові «пелюстки»
Пристрій для перемикання передач підрульові “пелюстки” визнано наймарнішою функцією в автомобілі за результатами опитування понад 600 автолюбителів. За заявою 33,5% опитаних, вони не користуються підрульовими пелюстками для перемикання передач, оскільки не бачать сенсу в цій опції.
Безумовно, підрульові перемикачі дозволяють відчути себе пілотом Формули-1, де необхідно мінімізувати час на маневрах. Але річ у тому, що натискати їх потрібно в ідеальний момент, який автогонщики вміють відчувати. Інакше автоматика не зреагує.
У машинах з АКПП чи варіатором вони дають ілюзію повного контролю, але відчуттів від керування ручним важелем не замінюють. Більше того, навіть фізично заважають під час маневрування.
Загалом тут все просто. Не хочемо перемикати передачі вручну – купуємо автомобіль із АКПП. Хочемо це робити – купуємо машину з “механікою”. А підрульові перемикачі тут взагалі ні до чого.
2. Система стеження за смугою
Дана опція дозволяє стежити за дорожньою розміткою та утримувати машину в смузі. Інженери задумували цю функцію з метою скорочення кількості дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних із виїздом автомобіля зі своєї смуги руху.
У «просунутих» моделях система сама підрулює та повертає машину у свою смугу. Але на практиці ця опція не працює з кількох причин:
– на деяких дорогах розмітка намальована незрозуміло чи не завдано зовсім;
– на зимових дорогах розмітку не видно;
– навесні після танення льоду та снігу розмітка зникає.
У результаті ми маємо жахливі підрулювання на абсолютно рівній трасі та збої в роботі системи. У зв’язку з цим, навіть якщо автомобіліст спробував скористатися функцією стеження, зазвичай після першого разу він її відключає.
3. Автоматичне паркування
Ця функція коштує дорого, але безпеки та зручності не додає. Можливо, вона корисна водіям-новачкам, які ще не вміють швидко та чітко паркуватись. Але і з автоматичним паркувальником немає гарантії, що не подряпаєте чужий автомобіль.
Щодо швидкості. Автопарковник працює набагато повільніше, ніж навіть водій-початківець. До того ж, система все одно вимагає «ручного» контролю. А це означає, що доведеться зосереджено сидіти, тримаючи ногу над педаллю гальма, в «бойовій готовності» будь-якої миті втрутитися в роботу системи автоматичного паркування.
Буває і так, що система ставить машину в проміжок між двома машинами, що їй здається досить широким, а за фактом вийти з автомобіля неможливо. Загалом, щоб вдало паркуватись, достатньо мати транспортний засіб, обладнаний парктрониками та камерою заднього огляду.
4. Автоматичні двері
Автоматичні двері визнали марною опцією 24% опитаних. Ця функція визнана надати автомобілю статусності і зробити посадку/висадку приємним процесом. Але на практиці автоматичні двері сильно уповільнюють посадку в автомобіль та висадку з нього. Тож без них цілком можна обійтися.
5. Сенсорні екрани
Сенсорні дисплеї – це модно та стильно. Але в автомобілі не завжди зручно. По-перше, на них накопичується пил, що надає салону непрезентабельного вигляду. Але це не головне. Перемикати будь-які функції на швидкості шляхом дотику до екрана дуже незручно! А якщо він ще й розташований так, що до нього потрібно тягтися, то це несе загрозу безпеці, оскільки відволікає від дороги.
А ось ще мінуси сенсорних панелей:
– довге завантаження системи (особливо у холоди);
– заплутаність меню;
– нелогічність інтерфейсу.
Звичайно, прихильники технічного прогресу скажуть, що кнопки пішли далеко в минуле, але все ж їх треба залишити для управління головними системами авто. Принаймні вони реагують швидше, а це дуже важливо у критичних дорожніх ситуаціях.
6. Люк
На думку 21% автовласників, у машині достатньо шести вікон. Люк на даху створений для того, щоб у салон проникало більше світла. Але, за великим рахунком, це ні до чого. Зате при найменшій розгерметизації під час дощу на вас потраплятиме «живильна волога».
7. Невідключні системи контролю руху та автоматичний старт/стоп
Ці інноваційні технології впроваджено в сучасні автомобілі з метою полегшення життя водіїв та посилення безпеки. Зокрема, системи контролю стійкості та тяги реально рятують життя у небезпечних ситуаціях. Але коли контроль дуже великий, це часто заважає. Водій повинен мати можливість особисто контролювати всі процеси, що відбуваються в автомобілі під час руху, а не сліпо покладатися на роботів.
Автоматичний старт/стоп відключає двигун, коли автомобіль зупиняється. Це зменшує витрату пального та скорочує кількість шкідливих викидів. Але дана система характеризується нав’язливістю, непрозорістю та неефективністю.
8. Вбудована навігація
Вбудована навігація з’явилася на автомобілях на початку XXI століття. Спочатку ця дорога опція захоплювала водіїв, адже вона дозволяла не возити з собою громіздкий GPS-навігатор з трійником для прикурювача і турбуватися, куди прибрати дроти.
Але система вбудованої навігації була зручна доти, доки не з’явилися мобільні програми, що показують актуальні розв’язки, пробки на дорогах, камери контролю швидкісного режиму, дорожні роботи в режимі реального часу. Причому бази цих мобільних програм оновлюються регулярно.
Вбудована навігація за змінами не встигає, а ручне оновлення карток у ній не передбачено. Тому від цієї дорогої настройки автомобілісти все частіше відмовляються, якщо є така можливість.
9. Електропривод бічних дзеркал
Від цієї опції без жалю готові відмовитися 15% автолюбителів. Користь від неї лише одна, та й то сумнівна: складати бічні дзеркала, не виходячи з машини. Але навіщо?!
А ось мінусів набагато більше:
– складне налаштування;
– замерзають у холодну погоду;
– не можна складати вручну, оскільки є ризик пошкодити електричний механізм.
10. Динамічне кермове управління
6% респондентів вважають цю функцію абсолютно непотрібною. Вона, безперечно, стала б у нагоді, якби ми керували міжконтинентальними балістичними ракетами. Але заплутані панелі керування з безліччю електронних перемикачів на рульовому колесі не лише не спрощують життя водія, а й ускладнюють.
Завдання керма – керувати машиною. Щоб успішно її виконувати, кермо повинно бути максимально простим і функціональним, без мільйона непотрібних «наворотів».
11. Система контролю втоми водія
Сама собою ідея, звичайно, непогана. Але сучасні технології ще не дійшли до того, щоб підлаштовуватись під кожного індивідуума.
Система контролю фізичного стану водія працює за заданим алгоритмом на основі середньостатистичних даних. Зазвичай повідомлення про необхідність відпочити, випити чашку кави і розім’ятися надходить після кількох годин безперервної їзди. Але всі люди різні: хтось втомився вже до цього часу, а в когось організм настільки витривалий, що може без найменших ознак втоми подолати ще кілька сотень кілометрів.
А тим часом ця опція коштує чималих грошей. Але навіть якщо автоаматор купив машину із системою контролю втоми, найчастіше він просто ігнорує її попередження та орієнтується на власний стан.
12. Система допомоги при спуску з гори
Ця функція встановлюється у сучасних паркетниках. Але вона працює тільки на високій горі, на яку потрібно ще в’їхати, а це більшості кросоверів, що продаються зараз, не під силу.
Функція системи – захист машини під час спуску з висоти від розворотів та перекидання. Але тут багато залежить від обраної траєкторії та майстерності водія, який під час крутого спуску завжди триматиме ногу на педалі гальма. А система самостійнале керувати не вміє, тому практично завжди залишається незатребуваною. Але ми за неї переплачуємо!
13. Склоочисники з датчиком вологості
Дощ відноситься до небезпечних умов водіння, і двірники, безперечно, потрібні. Але чи так необхідні в них комп’ютеризовані датчики вологості? Вони були б корисними, якби вміли чітко реагувати на різкі зміни умов. При раптовій зливі вони виявляються абсолютно марними, а з дощом, що накрапує, відмінно справляються і механічні двірники. Отже, автоматизацію склоочисників не можна назвати розумним кроком.
Обговорити цю тему в Facebook