Військові автомобілі давно вже створюють за іншою логікою, ніж машини для цивільного використання
В умовах мирного часу або тилу вантажна машина може виконувати роль транспорту, що обслуговує кухню. Але коли поряд прогримлять перші вибухи, цю машину відразу відправлять, скажімо, підвозити снаряди до артбатареї.
У розвинених країнах абсолютна більшість машин у військах мають підвищену прохідність – якщо це не повний привід, то як мінімум тривісні та чотиривісні вантажівки з трансмісією 6х4 або 8х4.
У порівнянні з цивільними моделями, військові гірше пристосовані до швидкісного руху автотрасами. У той же час багато з них мають ходову частину, яка дозволяє тримати відносно високу швидкість поганими дорогами або бездоріжжям.
Через специфіку своєї роботи військовий автомобіль може вийти з ладу будь-якої миті і в будь-якому місці. Тому в більшості випадків армійські автомобілі не мають надто складних, технологічно непростих конструкцій. Так, лобове скло із двох однакових половин (наприклад УАЗ-469) дозволяє у разі пошкодження лівої частини переставити цілу половинку перед водієм, щоб він міг продовжити рух. На німецькому DKW МUNGA конструктори використовували два однакові привідні мости – і передній, і задній, що теж сприяє полегшенню ремонту.
Особливі заходи конструктори вживають для того, щоб автомобілі, які створюються для війни, менше страждали від важких умов експлуатації. Частина вантажівок комплектують так званими багатопаливними двигунами, мотори, як правило, тихохідні, мають низький ступінь стиснення і не потребують високоякісних мастил. Розплата за це – підвищена витрата палива та недовговічність.
Кабіна як найбільш універсальний елемент на армійських вантажівках часто є уніфікованою і єдиною для різних моделей. Так, велика кількість американських військових вантажівок має майже однаковий зовнішній вигляд. А все тому, що в машинах серії M традиційно використовуються стандартні для всієї армії кабіни.
Обговорити цю тему в Facebook