Власники нових автомобілів звикли проводити планове ТО на дилерському сервісі. Але більшість робіт можна зробити й самостійно, особливо в нинішній час.
Для сучасних легкових автомобілів виробник найчастіше вказує періодичність обслуговування кожні 10 чи 15 тис. км.
Отже, почнемо із заміни повітряного фільтра. Фактично це вкладиш, фільтруючий елемент, який розташовується в пластиковому корпусі. Його кришка найчастіше кріпиться на клямках і потім важливо цю кришку встановити правильно – щільно і без перекосів. Іноді можна неправильно встановити фільтр у корпус, тому ще до того, як витягнути старий елемент, запам’ятайте, як він встановлений.
Заміна оливи та фільтра оливи. Тут на вас чекає три етапи: пошук пробки в піддоні та злив через неї старого мастила, демонтаж старого фільтра та встановлення нового. Проблеми можуть виникнути із заміною фільтра. У багатьох моделей авто щоб дістатися до цього потрібна оглядова яма.
Паливний фільтр. У бензинових машин фільтр палива змінюється рідко (60 – 100 тис. км. залежно від моделі), а у багатьох дизелів це потрібно робити при кожному ТО. У деяких конструкціях він змінюється разом із корпусом, іноді змінюється лише вкладиш. В останньому випадку буває непросто розібрати корпус фільтра, тому потрібно заздалегідь подбати про знімач або саморобний пристрій.
Фільтр повітря у салоні. Якщо ви нехтуєте заміною салонного фільтра, то вікна вашого автомобіля будуть потіти, а це вже питання безпеки. Якщо у вас немає нового фільтра, певний час можна обійтися без нього, але старий забруднений треба видалити. Зазвичай він “ховається” під кришкою бардачка.
Варто зазначити, що регулярне техобслуговування проводиться не тільки для заміни “витратників”, але і для контролю стану різних систем та агрегатів, тому обов’язково оглядайте свій автомобіль на предмет підтікання, цілісності патрубків, працездатності світлотехніки, тощо.
Обговорити цю тему в Facebook