Директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн розповів, що у червні ситуація з постачанням нафтопродуктів до України суттєво покращилась: черги на АЗС зникли, а найбільші мережі заявили про зняття лімітів. Насамперед проблему вдалося вирішити завдяки скасуванню держрегулювання цін. Це дозволило відкрити ринок та активізувати постачальників. У червні кількість імпортерів пального втричі перевищила довоєнну, йдеться в матеріалі РБК-Україна.
Постачати нафтопродукти почали не тільки оптові компанії, які раніше працювали виключно на внутрішньому ринку, а також аграрні, транспортні та промислові підприємства.
У результаті ринок достатньо наповнився дизпаливом та скрапленим газом, а також майже вийшов на мінімально необхідний рівень забезпечення бензином. Також зник ажіотажний попит. У розпал паливної кризи споживачі намагалися не лише заправитися, але й зробити певні запаси. Хтось додатково купував 2-3 каністри, а хтось і діжечку на 200 літрів. Зараз цього вже немає, що дозволяє поступово наповнювати роздрібну мережу і навіть робити деякі запаси пального на АЗС.
Споживання суттєво впало. У перші місяці війни було дуже важко аналізувати рівень споживання нафтопродуктів в Україні. Були непогані запаси пального на ринку, а імпорту майже не було. Зараз ми чітко бачимо, яке постачання та попит. Й можна вже констатувати, що споживання усіх марок нафтопродуктів в Україні скоротилося приблизно вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом.
Наповнення ринку призвело до очікуваного початку зниження цін. Наприклад, скраплений газ за останній місяць подешевшав майже на 20%. Якщо на початку червня на деяких заправках він коштував під 45 гривень, то вже зараз є випадки торгівлі по 35-36 гривень.
Також бачимо передумови для зниження цін на дизпаливо. Трейдери завезли значні об’єми, треба знижувати ціни, щоб скоріше повернути гроші. Наразі є передумови для подешевшання “дизеля” на 4-5 гривень за літр.
Робити довгострокові цінові прогнози у нинішніх умовах складно. Ситуація залишається непередбачуваною через величезну кількість факторів, які впливатимуть на вартість нафтопродуктів. Враховуючи знищення внутрішньої нафтопереробки, зараз Україна повністю залежить від постачань з європейського ринку.
Сама ж Європа входить у фазу високого сезонного споживання на фоні відчутного дефіциту вільних ресурсів, що провокує підвищення закупівельних цін. І чим більшим буде дефіцит пального в Європі, тим дорожче та важче нам буде його купувати.
Нафта дешевшає, маржа зростає. Цікаві й доволі несподівані події зараз відбуваються на світовому ринку, де падає ціна нафти. Якщо у пікові періоди червня вартість марки Brent сягала 130 доларів за барель, то зараз вона знизилася до 100-105 доларів. Це суттєве зниження, яке в тому числі завдає удару по доходам рф від нафтового експорту.
Проте поки що ніхто не розуміє, чим спричинено це подешевшання. Відсутність яскраво вираженого підґрунтя нинішнього спаду цін може свідчити, що воно має спекулятивну складову, тож надалі не можна виключено відкат і нове подорожчання нафти на світовому ринку.
Світовий нафтовий ринок сильно трансформується через санкції проти РФ. Останнім особливо стурбовані європейські країни. Ніхто не розуміє, наскільки суттєво ембарго на поставки російської нафти вплине на дефіцит і вартість палива в Європі. Проте очевидно, що це сильно тиснутиме на європейський ринок, а відповідно й на український.
Розслаблятися зарано, попереду сезонний пік споживання. Зараз в Україні відчувається спад паливної кризи. Декому може здатися, що відсутність черг на АЗС свідчить про вирішення проблеми. Але цей відносний спокій на ринку пального оманливий. По-перше, попереду жнива і високий сезон, під час якого споживання в Україні може зрости на третину. Тож зараз перед українськими компаніями стоїть завдання забезпечити ще більші обсяги постачання.
На жаль, на традиційних для України напрямках імпорту також є певні проблеми. Через підвищений попит з боку українських компаній портова перевалка нафтопродуктів у Румунії та Болгарії вже перевантажена. У Польщі взагалі немає вільних потужностей, щоб забезпечити перевалку пального для українського ринку. До того ж у цих країнах також зростає сезонне споживання, тож не виключено, що їхні уряди намагатимуться обмежити поставки в Україну для забезпечення внутрішніх потреб.
У таких умовах для нас буде дуже небезпечним жити ілюзіями і вважати, що паливна криза вже позаду. Навпаки, вже зараз необхідно працювати над диверсифікацією та розширенням каналів постачань. Причому працювати над цим необхідно не тільки бізнесу, але й державі. Потрібен ефективний діалог з урядами країн, через які ми можемо наростити постачання нафтопродуктів.
Наприклад, з тією ж Польщею, можливості якої зараз використовуються лише на 50%. З Румунією та Болгарією, які можуть відмовитися від ідей перекрити деякі “вікна” поставок в Україну задля насичення власного ринку. Або з Німеччиною, яка може забезпечувати більш ефективну логістику постачання нафтопродуктів до України з портів Бельгії та Нідерландів.
Зараз цей процес дуже складний і дорогий, проте в діалозі з бізнесом та урядами цих країн можна значно його спростити. Вже очевидно, що ми здатні побудувати новий надійний та диверсифікований ринок без російських та білоруських нафтопродуктів. До речі, це перший прецедент у Європі.
Обговорити цю тему в Facebook