Мотоцикли були доступним транспортом ще у перше десятиліття минулого століття, тому за їх допомогою встигли повоювати ще у Першій світовій війні. Використовувалися як “одинаки”, так і варіанти з коляскою. Сфера застосування: командирський транспорт, зв’язок, патрулювання шляхів, іноді – розвідка, повідомляють в Авто24.
Зрозуміло, що військові хотіли б позбавити свої мотоцикли багатьох наявних недоліків, але на заваді стає підвищення ціни і зниження надійності. Тому перелік відмінностей військових мотоциклів від цивільних нескладний:
Маскування. Хромовані деталі замінюються на фарбовані, фарба застосовується матова, до фар додається маскувальний пристрій або монтується спеціальна “світломаскувальна” фара.
Підвищення прохідності. Досягається як за рахунок поліпшення геометричних параметрів – піднесення глушників, збільшення ходів коліс, так і шляхом додавання приводу на колесо коляски. Іноді встановлюють нестандартні “зубасті” шини.
Кріплення для зброї. Не завжди зброю мотоцикліста розташовували так, щоб з неї можна було стріляти на ходу, адже влучність під час руху по путівцю близько до нульової. Гвинтівку або кулемет іноді просто надійно фіксують на рамі або колясці.
Спеціальне обладнання. В минулі часи армійські мотоцикли виступали в якості носіїв важкої стрілецької зброї або певного обладнання. Наприклад, на київські мотоцикли встановлювали не лише кулемети для стрільби на ходу. На місці коляски монтували міномети, котушки з дротом для зв’язківців тощо. Коляски, на яких є вертлюги для кулемета, мають також у багажнику ложементи для запасних магазинів. А ще – кронштейни для фіксації кулемета у похідному положенні та для каністр.
З часом мотоцикл з коляскою втратив своє значення для армії як бойова та транспортна одиниця. Адже і місткість, і вантажопідйомність, і прохідність у негоду у них були далекі від ідеалу. А головний козир – невелика ціна – для більшості армій став неактуальним. Спочатку “колясичів” замінили легкі позашляховики типу Willys MB, а потім і більш потужна техніка, вже суто військового призначення.
Але важкі мотоцикли з коляскою військові все одно тримали “про запас” – аж до кінця 1980-х в Радянській армії на складах залишалися численні екземпляри спеціальних мотоциклів МВ-750, МВ-650 та МТ-12 – всі, між іншим, виробництва Київського мотозаводу. Крім того, у Радянському Союзі (в Україні у тому числі) кожен цивільний мотоцикл важкого класу типу МТ “Дніпро” та “Урал” крім Державтоінспекції неодмінно реєструвався у військкоматі.
В українській армії сьогодні під час бойових дій використовуються електробайки DelFast та ELEEK – легкі двоколісні машини на акумуляторах, які використовують для розвідрейдів та навіть для перевезення протитанкових систем. Цікаво, що обидві моделі – вітчизняного виробництва, і мають позитивні відгуки від військових.
Обговорити цю тему в Facebook