Добре це чи погано, але буквально виготовляти електровелосипед власними руками вам не доведеться. І навряд чи вдалося б навіть за великого бажання. Під виготовленням електровелосипеда треба розуміти встановлення на звичайний велік кількох додаткових компонентів. І саме про їх підбір та особливості монтажу ми і поговоримо, повідомляють в Авто24.
До комплекту електроприводу входить:
Мотор-колесо. Найчастіше (і найдешевше) це буває переднє колесо. Двигун у нього вбудовується або через редуктор, або – напряму. Перший варіант економить енергію і дозволяє рух накатом, другий – коштує дешевше. Зрозуміло, що діаметр та ширина колеса мають збігатися зі штатними колесами базового велосипеда.
Акумулятор. Може бути дешевим свинцево-кислотним, може – більш живучим та ефективним літій-іонним. Ємність можна обирати, зазвичай вона забезпечує пробіг 15 – 30 км. Зручно, коли батарея зроблена такою, що легко знімається, тоді її просто забирати з собою на підзарядку та щоразу, коли ви будете залишати транспорт без догляду.
Контролер (модуль керування). Він має відповідати основним електричним параметрам мотора. Теоретично від налагоджень контролера залежить динаміка та “далекобійність” електробайка, але у сегменті бюджетних двигунів особливого вибору не буде.
Ручка “газу” (“акселератор”). Так само мають збігатися електричні параметри ручки та контролера. Оскільки діаметр труби керма велосипедів більш-менш однаковий, з монтажем особливих проблем не виникає. У бюджетному варіанті на ручці встановлено індикатор стану батареї.
Дроти. Нічого хитрого в них немає, і нескладний (у порівнянні з автомобільною проводкою) джгут можна було б зробити самому – якби не штекери на кінцях. Але якщо слово паяльник вас не лякає, на покупці готової проводки можна зекономити.
Зазначимо, що зарядний пристрій треба купувати окремо. Його параметри (в першу чергу – напруга) залежать від характеристик акумулятора. Своєю чергою, невідповідна “зарядка” може якщо не “вбити” батарею, то невиправдано довго заряджати її.
Обговорити цю тему в Facebook