Дизельний автомобіль має певні особливості через специфіку роботи двигуна з запаленням пального від стискування. В деяких випадках це буде те, чого прагнуть всі автовласники, в деяких – розплата за отримані переваги. Нарешті, це можуть бути прояви несправностей, адже більшість дизелів в Україні купують у неновому стані.
Більша шумність
Лише в преміальному класі дизельні машини мають акустичний комфорт, адекватний бензиновим аналогам. Решта автівок з дизелем, навіть абсолютно справні, працюють гучніше, з жорстким звуком, особливо у непрогрітому стані. Також це проявляється на холостому ходу та при повільному русі на малих обертах. Двигун зі зношеним газорозподільчим механізмом, пошкодженими форсунками та іншими проблемами паливної апаратури працює ще гучніше.
Низьке споживання
Споживання пального на рівні 5,0 л/100 км може вразити навіть бувалого автомобіліста, який до того користувався лише бензиновою машиною одного з минулих поколінь. А якщо навмисне постаратися, то можна побачити на панелі компактної моделі С-класу і 4,5–4,8 л/100 км.
Великий пробіг на одній заправці
Придбавши першого у своєму житті “дизелька”, автомобіліст спочатку буде здивований, наскільки нечасто йому доведеться заїжджати на АЗС. 1000 км і більше на одній заправці – нормальна справа для скромного хетчбека С-класу з дизельним двигуном навіть не останнього покоління.
Низька пожежна небезпека
Запалити дизпаливо набагато важче, ніж бензин, тож у випадку якихось нештатних ситуацій – ДТП, обрив паливопроводів, замикання проводки тощо – ймовірність пожежі на борту буде мізерною.
Вимогливість до пального
Бензинові мотори останніх поколінь теж були доволі вибагливі щодо якості палива, але сучасний дизель, певно ще примхливіший. Якщо заправлятись соляркою стандарту нижче Євро-5, можна швидко вивести з ладу каталізатор та сажовий фільтр, а коштують вони по кількасот євро кожен.
Але найбільша морока для власника дизельної машини в Україні – замерзання дизпалива на морозі. Взимку потрібна лише зимова солярка, купувати яку треба лише на брендових АЗС. А на випадок вимушеної заправки сумнівним пальним варто возити з собою препарат-антигель.
Приємна динаміка
Майже усі сучасні турбодизелі мають певний діапазон обертів (нехай навіть доволі вузький), в якому вони демонструють дуже гарну динаміку. Якщо знати ці оберти та вміло користуватись педалями та тахометром, від їзди на дизелі можна отримувати справжнє задоволення.
Висока практичність у війну
Під час війни не всі АЗС працюють бездоганно, тож перевагу має машина з більш поширеним типом пального. Яким в даних умовах, звичайно, є ДТ, на якому працює більша частина важкої транспортної та військової техніки.
AdBlue: другий бак
Так, сучасний дизель споживає дуже мало пального, але деякі з них заправляти треба двічі. Автомобілі екостандарту Євро-6 (або пізнього Євро-5) мають систему впорскування розчину мочевини AdBlue у систему вихлопу. 10-літрового баку вистачає приблизно на 10 тис. км пробігу. В принципі, всю цю систему можна демонтувати разом з каталізатором і сажовим фільтром, “знизивши” екологічний клас машини до Євро-0, але… Для цього доведеться втручатись в електроніку керування двигунам, та й взагалі, по-варварськи псувати досконалий сучасний автомобіль – ознака нецивілізованих народів.
Запах
Сучасні та справні дизельні авто ніяких особливих пахощів не мають. Але дизелі старшого покоління, а також не зовсім адекватні у технічному плані екземпляри можуть, по-перше, засмучувати екіпажі важким запахом вихлопу – при прогріві, під час стояння на світлофорі тощо. Зношений дизельний мотор додатково тхне солярою, яка, на відміну від бензину, не випаровується швидко, а міцно тримає свій аромат під капотом та в інших місцях протікань.
Великий ресурс двигуна
Дизелі відносно невеликого літражу автовиробники використовують на легких комерційних машинах – високих універсалах типу “пиріжок”, тому їх роблять дуже витривалими та довговічними. Ці ж самі мотори ставлять і на сімейні легкові машини, тому не диво, що їхні силові агрегати проходять і півмільйона, і 700 тисяч кілометрів без капремонту. Бензиновим моторам такий ресурс недоступний.
Дорогі компоненти
Справді неприємна особливість дизельних моторів – наявність дорогих компонентів. Нинішні двигуни цього типу обов’язково мають турбіну, а також такі дорогі продукти високих технологій як форсунки, паливний насос високого тиску, каталізатор та сажовий фільтр. Коли прийде час їх замінювати або перебирати, ціна питання може вразити будь-кого.
Та й звичні запчастини до дизельних версій популярних моделей можуть коштувати помітно дорожче, ніж до бензинових. Якщо справа дійде до ремонту ходової та трансмісії, виявиться, що зчеплення, ШРУСи та підшипники маточин для дизеля потрібні більш міцні – а значить, дорожчі. Навіть акумулятор для дизельного авто потрібен більш потужний і дорогий.
Тяговитий двигун
Дизелі традиційно добре тягнуть на низьких обертах. Водій відразу помітить, наскільки це зручно в багатьох режимах руху, зокрема, у місті, на добре навантаженій машині або на нерівних путівцях. Недаремно найкращі позашляховики мають саме дизельні двигуни, які витягують їх з повним навантаженням на важких дорогах.
Обговорити цю тему в Facebook