Практика показує, що більшість автомобілістів мають досить невиразне уявлення про роботу каталізатора. Важко знайти громадянина, який би жодного разу не чув про те, що в даному пристрої у великій кількості містяться дорогоцінні метали. А враховуючи, що каталізатори згодом псуються, багато хто робить неправильний висновок: нібито дорогоцінні метали у пристосуванні витрачаються на нейтралізацію небезпечних газів. Насправді, це не так.
Повна та правильна назва автомобільного каталізатора – «каталітичний нейтралізатор». Також зустрічається варіант «каталітичний конвертер». Кожна з розгорнутих назв краще відбиває суть і принцип роботи даного пристрою. Отже, зовні каталізатор схожий на автомобільний глушник: має такий же круглий металевий корпус, з якого стирчать дві металеві труби. Усередині каталізатор покритий термоізоляційним шаром, а решту простору заповнюють дрібні стільники. Власне, на них і нанесений тонкий шар із вмістом дорогоцінного металу. Найчастіше це платина, змішана з паладієм. Втім, останнім часом від платини у цій «родині» дедалі частіше відмовляються на користь дешевшого золота.
Щодо напилення із платини/золота з паладієм існує стійкий міф. Нібито цей шар поступово витрачається в результаті контакту з вихлопними газами та участі у хімічній реакції. Насправді, це не зовсім так. Сплав дорогоцінного металу сам по собі до хімічної реакції не вступає, а лише провокує її, «підштовхуючи» до неї інші молекули, виступаючи таким чином каталізатором. Власне, саме з цієї причини пристрій так і називається – каталітичний нейтралізатор.
Як це працює на практиці? Автомобільне паливо та повітря надходить у циліндри двигуна. У повітрі міститься приблизно 30% кисню і 70% азоту (крім інших дрібніших домішок). Паливо згоряє, внаслідок чого утворюються насамперед вода та вуглекислий газ. У ході згоряння утворюються й інші речовини, у тому числі оксиди азоту та чадний газ. Саме вони становлять найбільшу небезпеку, оскільки є отруйними. Далі газ залишає двигун через вихлопну систему, проходячи через каталітичний нейтралізатор.
Рухаючись через стільники каталізатора, покриті платиною гази і пари, що утворилися в результаті згоряння палива, вступають ще в одну хімічну реакцію, в результаті якої оксиди азоту розпадаються на кисень і азот. Кисень при цьому в результаті реакції приєднується до чадного газу, перетворюючи його таким чином на вуглекислий.
Обговорити цю тему в Facebook