З початку 80-х років минулого століття інженери старалися зрівняти автоматичні та механічні трансмісії. Це призвело до створення роботизованих “механік”, які тепер присутні в більшості модельних лінійок великих автовиробників.
Спробуймо розібратися, які переваги та недоліки мають такі роботизовані “механіки” порівняно з класичними “автоматами”.
Почнемо з конструкційних особливостей роботизованих “механік”. Вони є механічними коробками передач, але без третьої педалі. Зчеплення у таких КП активується електроприводом (актуатором).
У порівнянні з автоматичною коробкою з гідротрансформатором, конструкція роботизованих “механік” значно простіша і, відповідно, дешевша у виробництві. Саме ця перевага дозволила швидко поширити “роботи” на багато доступних моделях.
Однак, виробники дещо поспішили з масовим запуском таких трансмісій на ринок. Більшість роботизованих КП, особливо під час активної їзди, не забезпечували плавного перемикання передач, що дратувало водіїв ривками та затримками. Крім того, ці КП не відрізнялися високою надійністю.
У середині 2000-х років концерн Volkswagen поліпшив плавність роботизованих КП, впровадивши преселективні “роботи” з подвійним зчепленням (DSG). Вони стали спрощеною та дешевшою версією роботизованих КП Porsche – PDK. В таких трансмісіях парні та непарні передачі розташовані на окремих валах з індивідуальними зчепленнями.
DSG покращили плавність перемикання передач та забезпечили більш високу швидкість реакції на команди водія. Також вони забезпечили більш ефективне використання палива та зниження рівня шкідливих викидів.
Однак, роботизовані КП з подвійним зчепленням також мають свої недоліки. Найбільш поширеними проблемами є висока вартість ремонту та обслуговування, а також складність ремонтних робіт. Заміна зчеплення в такій коробці передач може бути досить складним та дорогим процесом. Крім того, існує ризик виникнення проблем з працездатністю електронних компонентів, які контролюють роботу КП.
Останні роки свідчать про поступове зменшення популярності роботизованих КП з подвійним зчепленням на користь інших типів трансмісій. Наприклад, багато автовиробників переходять до використання більш передових і автоматизованих систем передач, таких як роботизовані коробки передач з електрогідравлічним управлінням або безступінчаті трансмісії (CVT). Ці системи мають кращу плавність перемикання передач, знижену вагу та більш широкий спектр налаштувань для різних умов їзди.
У кінцевому підсумку, роботизовані “механіки” з подвійним зчепленням були важливим кроком у розвитку автоматичних трансмісій. Вони надали більше контролю та ефективності, але також постали зі своїми власними проблемами. За останні роки ринок трансмісій зазнав змін, і існують інші альтернативи, які можуть бути більш привабливими для споживачів.
Обговорити цю тему в Facebook