Колір шин – не справа дизайну. Це питання хімії. Чорні вони через речовину, яку додають у гуму – технічний вуглець. Як пише видання SlashGear, це побічний продукт, що виникає при неповному згорянні нафтопродуктів. Сажа, по суті. Вона зміцнює гуму, робить її витривалішою.
Як розповів американський інженер-хімік Джек Кеніг, шини без технічного вуглецю зношуються вже після 8000 км. З сажою – проїжджають удесятеро більше. Це підтверджують і вітчизняні шиномонтажники. Михайло з Києва, що працює в галузі з 2009 року, каже:
«М’яка гума без техвуглецю просто “з’їдається” на асфальті. Особливо влітку».
Чорний колір – не лише про міцність. Він також допомагає розсіювати тепло, яке виникає через тертя. Плюс – захищає гуму від ультрафіолету й озону. Без цього шина старіє швидше, з’являються мікротріщини.
До 30-х років минулого століття шини були світлими. Їх робили з натурального каучуку та підсилювали оксидом цинку. Але цей порошок не такий ефективний. Тоді й почали масово додавати сажу. З’явилися чорно-білі шини – протектор чорний, боковини білі. Їх ще довго ставили на «люксові» моделі, як-от Chrysler LeBaron чи Ford LTD. Та згодом і це відійшло. Чорна гума виявилася практичнішою – менше видно бруд.
Зараз у виробництві шин – понад сотня компонентів: від сталевих кордів до синтетичних волокон. Але технічний вуглець і далі домінує. За оцінками галузі, 90% з 8,2 млн тонн вуглецю щороку йде саме на гуму.
Однак конкуренція з’явилась. Silica – порошок із золі рисового лушпиння – може частково замінити вуглець. Його використовує Continental ще з 1994-го. Він зменшує опір коченню і виглядає світлішим. Чи зміниться колір шин через це – побачимо. Але напрям цікавий.
Обговорити цю тему в Facebook