Ідея заправити вантажівку або легковик авіаційним паливом звучить так само зухвало, як і небезпечно. Багато водіїв уявляють вибух під капотом чи миттєвий вихід двигуна з ладу. Насправді мотор заведеться, але результат не потішить – авіаційне паливо створене зовсім для інших умов, пише SlashGear.
Фахівці пояснюють: основний вид такого пального, Jet A, близький до гасу. Його головні риси – низька температура замерзання (близько –40 °C) і легка займистість. Ці властивості потрібні літакам на висоті, але вони шкодять наземним моторам. Для прикладу, дизель має вищу енергетичну щільність і густину, а також мастильні добавки, які захищають паливний насос. У Jet A цього немає.
Коли дизель працює на авіаційному пальному, бракує мастила. Це веде до зносу насоса й форсунок. У короткій поїздці різницю можна й не помітити, але в довгій перспективі ремонт неминучий.
Є й інші нюанси. Авіапаливо тонше за дизель і має вищу температуру згоряння. Для літаків це плюс, а от для авто – додатковий стрес. Мотор гріється сильніше, а фільтри забиваються швидше. Навіть якщо додати мастильну присадку, як радять деякі експериментатори, повністю зняти навантаження не вийде.
Особливо небезпечний інший різновид – Jet B. Це суміш бензину й гасу з температурою замерзання до –97 °C. Його використовують у дуже холодних регіонах. Але у вантажівці таке пальне здатне спричинити пожежу. Саме тому механіки в один голос кажуть: експерименти з Jet B на авто – прямий шлях у сервіс або й у пожежну частину.
Висновок простий. Авіаційне пальне створене для турбінних двигунів, які працюють на висоті й у холоді. Автомобільні дизелі розраховані на інший склад – густіший, безпечніший і з мастильними властивостями. Якщо налити Jet A чи Jet B у бак, машина не вибухне, але поступово втратить ресурс. І тоді ремонт обійдеться у десятки тисяч гривень, що навряд чи потішить будь-якого власника.
Обговорити цю тему в Facebook